сон пройшло перед очима на протязі короткого часу, залишаючи масу сильних вражінь.
А саме місто Ерівень, це теж неначе сон на яві. Коли ви бачили Ерівень кілька років тому, то ви знаєте тільки давно минуле. Сьогодні нема вже того Ерівані, а завтра вже не буде й того, що я його бачив сьогодні. Ерівень на очах перероджується. Місто Ерівань це яскравий зразок того, як нова сучасна радянська культура поборює й викорінює останки старої азіятчини. І це робиться нашими сучасними більшовицькими темпами, темпами соціялістичного будівництві, що запалюють нечуваний ентузіязм та гартують волю мільйонних мас трудящих Вірменії.
Сьогодні покищо є ще старий і новий Ерівень, але зявтра тобто через рік — два ви вже в Ерівині не найдете й сліду зі старого міста, хіба що в музеях.
Ми відвідали в комунгоспі вірменського академіка Таман'яна, що складав плян нового Ерівані. Ми бачили цей плян в деталях, на рисунках, на рельєфах, ми чули пояснення академіка, автора пляну. Але ми бачили цей плян і в дії. Цей плян вже здійснюється. Будується великий народній дім з модерним театром і ориґінальною сценою на два боки, що по середині її проходитиме одна з вулиць міста. Стиль і плян цього величавого будинку культури це неначе фантазія, але його вже будують, робота йде повним ходом. Це дійсність.
Так само й ціле місто перебудовується по пляну цього академіка. Є вже в Ерівені цілі квартали, цілі навіть вулиці і райони з прекрасними стильними будівлями 4-ох поверховими (вищих домів не будують з огляду на небезпеку, яка їм може грозити від землетрусів), побудованими на протязі останнього року,
