що зовсім викорінить старі варварські звичаї побут і забобонні вірування. Це може зробити і вже робить тільки радянська влада. Вчорашня Хевсурія це цікава країна, що в ній проходить швидкий процес бурхливої культурної революції, яка ломить ґрунтовно відвічні варварські звичаї та побут, і становить на нові рейки господарюванння хевсурів та їм подібних народів, закинутих в дикі гори та провалля Кавказу. Найближче завтра Хевсурів та їх сусідів поставить їх на вірні з іншими передовими народами радянського Закавказзя і всього СРСР.
Оце те дещо, що я можу сказати про радянську Грузію, погостювавши в ній більше тижня.
До країни кривавих погромів і землетрусів
В Тифлісі не вистачає води. Просто водогін не задовольняє вже великої потреби міста на воду. У спеку хотілось би митися під душом холодної води хоч 3–4 рази в день. А тут у готелі буває вода тільки вечером і ранком. Повертаємо пізно, часто над ранком і спимо. Значить воду нам трудно вловити. До того, вже дибре вивчив я Тифліс, бував по музеях, книгозбірнях, по клюбах, на заводах, на фенікульорі, оглянув прекрасний ботанічний сад і хочеться вже чогось нового. З нетерпеливістю чекаю на від'їзд бриґади до Вірменії. До цієї бриґади я зголосився добровільно з самого початку. На наш від'їзд чекає і група вірменських товаришів письменників на чолі з тов. Алазаном, що приїхала як делеґація за нами з Ерівані до Тифлісу.
Мене дуже цікавить ця надзвичайно цікава поїздка
