Сторінка:За кавказькими хребтами.djvu/23

Цю сторінку схвалено

головний Кавказький хребет на північ та з заходу від Чорного моря через Сурам або Боржомське провалля на схід до Каспія. Через оце своє географічне положення Тифліс за довгі віки бачив дуже багато всяких народів. Кожному, хто проїжджав через Закавказзя або Грузію трудно було обминути Тифліс. До цього ґеоґрафічного положення Тифлісу треба ще додати й те, що до VII сторіччя Грузія була північною окраїною культурного світа і за вплив над Грузією змагались Рим, а пізніше Візантія з Персією. Грузія цих часів була віддаленою і маловідомою країною, що досягла як на ті часи високого економічного, політичного й національного розвитку.

За часів арабського панування в Малій Азії всі торгові шляхи, що зв'язували Схід із Заходом — Азію з Европою майже монополізувала широко-розвинена арабська торгівля. Тифліс довгі віки був важливим оживленним центром на головних торговельних шляхах міжнароднього значення.

В середніх віках Грузія нав'язує зв'язки з Европою, і Тифліс знову під цим впливом міняє своє східнє обличчя. Відтята від Европи Туреччиною, Грузія в XVI–XVIII віках переживає довготривалий період упадку і попадає в залежність то до турків, то до персів. Разом з цим переходить з рук до рук, звичайно не мирним шляхом, і місто Тифліс, що кожним переходом, руйнується і знову відбудовується завжди в новому вигляді, прибираючи інший характер.

В XIX віці Грузія втрачає свою політичну незалежність, і переходить як завойована країна до складу російської імперії. В ці часи столиця Грузії — Тифліс пережив ще одну страшну руїну.