основоположник монґольської династії хулаґідів у Персії Хулаґу-хан поселив на Закавказзі більш як 150.000 родин турецьких племен, виведених з Азії. Сьогодні всіх цих потомків турецько-моґольських племен називають просто азербайджанськими тюрками. Головне заняття тюрків — це хліборобство. Сіють пшеницю, ячмінь і риж. Окрім цього з 80-их років минулого століття азербайджанські тюрки займаються бавовняництвом. Ще до імперіялістичної війни в Азербайджані було вже біля 95 тисяч гектарів бавовняних плянтацій. Окремі племена тюрків айруми і таркяма це кочові племена, що займаються переважно скотарством та кустарним виробництвом килимів. В деяких районах тюрки займаються ще шовківництвом та бжільництвом.
Тюркські села розположені переважно на низинах понад річками. В одних місцях тюркські села багаті на зелень, а в інших зовсім без зелені. Бувають села, що в них не видно ні одного зеленого корчика, ні одного дерева. Таке село справляє дуже сумне вражіння. Тюрські помешкання — це типічні східні одноповерхові домики з глиняної сирої невипаленої цегли. Дахи домів у більшости плоскі глиняні. Всі доми будуються фронтовим фасадам у двір, а на вулицю виходять глухі глиняні стіни.
В декотрих відсталах груп тюркського населення, особливо в кочових і напів-кочових племен ще й досі збереглися деякі пережитки родового побуту. Кровна помста, святий закон гостинности, повага до стариків тощо.
Батько родини це повновладний пан дому. Але ці патріярхальні останки поступово викорінюються. Багато вже є нового, сучасного. Становище жінки в
