заняти Михайлівський монастир та Софійську Площу і відтак дістати звязок зі сот. Чмолою через вул. Володимирівську. Сот. Чмола стремить до як найскорійшого здобуття гостинниці Прага, звідки більшовики обстрілювали Центр. Раду, та друкарні Кульженка, де друковано укр. гроші.
Скоро посунувся він на вул. Володимирівську і протяв її на Прорізній, чим на разі зменшилась небезпека для Центр. Ради. В короткім завзятім наступі здобув друкарню Кульженка, знищив всіх більшевиків, не даючи їм змоги нанести великого спустошення. Та тяжкі бої вивязалися коло готелю Прага. Більшовики обсадили його скорострілами, маючи домінуючі становиска і боронились до послідного. Знали, що коли здадуться — помилування не буде. Але напору Січових Стрільців не були вони в змозі видержати. Немов фурії гнали Січові Стрільці вперед, зазначуючи за собою сліди кровю, трупами та стонами й зойком конаючих. Більшевики не мали ще часу зорієнтуватися, з котрої сторони їх заатакують, коли тимчасом перетято їм відворот заняттям Софійської Площі. Більшевики боронилися з розпукою, але мусіли згинути.
Друга частина теж не стояла на місци. Посуваючися вперед Житомирівською вулицею — ніде не стрічала вона більшого опору, аж до Старокиївського Участку міліції. Більшевики, в силі 80 чоловік з одним скорострілом, обсадили сей великий будинок. Стежа під командою хор. В. розложилася розстрільною на вулиці та обстрілювала одиночним огнем вікна. Зближалася друга стежа. Командант побачив, що так нічого зробити не можна і дав приказ своїй стежі поодиноко вбігти в розстрільну хор. В. Кількома словами команданти стеж порозумілися межи собою.
Чути команду — Стріляти сальвами, ціль двері! — Стріль!
Рознісся різкий гук, видно як деревляні двері тріскають. Входові двері до Старокиївського Участку були з дерева, а так великі, що фірою можна було вїхати. Ми старались ушкодити кулями двері, а відтак наступом вдертися через вилом до середини.
Більшовики стріляють з вікон, кидають ручні бомби, не спричиняючи нам страт. З дверий начинають відлітати кусники дощок.
Нова команда: — Огонь здержи! Гранати до рук! Вперед!
Зірвалася розстрільна. Нема сили її спинити. Одні з ручними ґранатами, готові кождої хвилі їх викинути, другі з наїженими баґнетами. Віддалення зменшалось з кождою секундою. Вже тільки кільканайцять кроків до дверий.
