Сторінка:За золотоверхий Київ.pdf/20

Ця сторінка вичитана

Гудуть грузовики зі скорострілами в ожиданню приказу вирушати. Там знова значковий Черник випробовує здатність послідних скорострілів. Хвилинами заглушує все короткий приказ сот. Чмоли.

— Кожда чета ділиться на дві стежі. Командант першої стежі четовий, другої його заступник. Іти з одної і другої сторони вулиці, попід камяниці. Особливу увагу звертати на вікна. Стежа за стежою йде в відступах, що кілька хвилин. Я виходжу з першою четою!

Команда і перша стежа виходить на вулицю.

Нервове вижидання. — Послідні Стрільці зникли на вуглі Львівської вулиці і Вознесенського спуска. Виходить друга стежа. — Чути чимраз то інтензивнійшу стрілянину на Сінній Площі. Сильний гук — один, другий, — розриваються ручні бомби — і друга стежа сховалася за вугол. Бій розгорюється чимраз сильнійше. Стрільці завзято бються. Більшовики не даються та скроплюють кожду пядь землі своєю кровю.

Поважний, глугий гуркіт грузовика, і перші скоростріли виїздять на підмогу. На переді стоїть командант Черник. Грізний, очі немов іскри, видно в них якусь безумну відвагу, завзяття. Лице бліде, повне жажди пімсти.

Виїздить другий і третий грузовик, за ним дальші стежі.

Вознесенським спуском їде на подвірря санітарний автомобіль. Велика хоругов з червоним хрестом має над ним. З одної сторони і другої стоять французькі жовніри.

Привезли ранених і вбитих. Виносять вбитих та ранених Стрільців і більшевиків. Вбитих складають до малої хатини, ранених переносять до нашого шпиталю.

Бій на Сінній площі трівав коротко та був одним із найзавзятійших боїв на вулицях Київа. Поспитайте Київлян, а вони роскажуть вам богато епізодів. Хор. Талпаш на зовсім відкритій площі стріляв зі скоростріла сам один, бо вся обслуга лежала трупом коло скоростріла. Побіч лежала ціла купа вистріляних набоїв. Сам ранений в руку, незважав на се, тільки з якоюсь дивною скаженістю пражив ворога.

На площі є богато будок де продаються товарі. Одну будку за другою треба було здобувати приступом на баґнети, або ручними бомбами. Полонених не брали — тільки ранених. Більшевики наших ранених добивали в звірський спосіб. Ціла Сінна Площа зачервоніла кров'ю. Тут і там розносився стогін конаючих.

Після так енерґічної розправи з більшевиками, Стрільці скоро посувалися вперед. Занявши Сінну Площу одна частина зі сот. Чмолою подалася на вул. Підвальну і Столипінську, стараючись як найскорійше осягнути вул. Володимірську, друга частина на вул. Житомирівську, стараючися