Хвилини минали поволі одна за другою. Для нас були се цілі віки.
Стріли вже розносяться на Львівській вулиці. Чути сильний клекіт скорострілів від сторони Київ-товарна II. Сильно обстрілюють нас крісовим огнем від сторони Подолу. Ми були рішені на все. Рішили не складати оружя, а боронитись до послідного.
В своїй казармі ми могли боронитися довший час. Зброї, муніції, ручних бомб ми мали доволі. Харчів теж було на більше, як тиждень.
Година 2½ по пол. Вознесенським Спуском вігнався на подвіря грузовик. На нім приїхали наші команданти. У всіх вступила якась відрада; внутрішня радість впала на душі. Здавалося, що нічо нікому вже не страшне.
— Всі старшини на збірку до полкової канцелярії! — приказав от. Коновалець. Був блідий як стіна, а на лиці його слідне було сильне зденервування.
Протягом кількох хвилин зійшлися всі старшини. Маленька кімната. Крізь вікно продирається світло понурого туманного дня. При бюрку стоїть от. Коновалець. Коло него сот. А. Мельник, спокійний з пробиваючоюся силою волі, якою все опановував себе і других. Лице окрашене легеньким усміхом, знаним лише тим, котрі були з ним у небезпеці. Стрункий, русявий, очі сірі, надзвичайно холоднокровний, робив вражіння чоловіка, що з найбільшої небезпеки найде вихід.
Кругом зібралось до 15 стрілецьких старшин. Всі в сірих шинелях, лиця поважні, бліді від зворушення. Колиб увійшов був хто чужий, мимоволі мусівби відчути, що рішається щось дуже важного.
— Положення грізне — промовив от. Коновалець — більшевики заняли три четверті міста. Захопили частину Володимирської вулиці та готель Прага, звідки уставленими скорострілами обстрілюють Центральну Раду. Найдальше за пів години займуть Педаґоґічний Музей, де засідає ціла Центр. Рада. Ми виступаємо оружно боронити Українського Правительства. Більшовики окружили нас з усіх сторін. Получення з Київською Округою вже перерване, мусимо його як найскорійше встановити. Питання лишень, чи маємо всі пробиватися в центр міста і там заложити нашу операційну базу, — чи оставивши тут певну залогу для оборони, з рештою виступити в бій на вулиці.
Після короткої виміни думок рішено оставити залогу.
— Осередок наш остає тут дальше — приказав от. Коновалець. Сот. Чмола перебирає команду над своєю сотнею і половиною сотні сот. Кучабського та сейчас виходить на вулиці, посуваючись на Сінну Площу, а звідтам на Підвальну. Старатися встановити звязок з Київською округою. Перейти на Житомірську Велику, зміряючи до
