Кромі боротьби з большевизмом, який постепенно намагався внести заразу в ряди стрілецтва, треба було якнайінтензивнійше їх орґанізувати та збільшувати, як також робити їх як найбільше боєздатними.
Стрільці набиралися тоді лишень із Галичан з виїмкою двох старшин Наддніпрянців. На всі сторони України, де ще були полонені Галичани, порозсилано старшин, котрі мали приєднати їх у стрілецькі ряди. Найбільше Галичан прибувало з Катеринославської ґубернії, де було їх дуже богато занятих по фабриках та копальнях. Переважно були се підстаршини бувшої австрійської армії, люди добре обзнакомлені з військовим ділом.
Дуже богато Галичан було занятих у Київі по ріжних державних і приватних установах. Були й такі, котрі не мали жадного заняття, а одержуючи підмогу із Галицько-Буковинського Комітету, могли на тодішні дешеві ціни у Київі цілком вигідно і спокійно прожити. Тому не хотіли вступати до С.С-ів. Треба було вжити примусу. Команда С.С-ів рішила і тих Галичан стягнути в ряди.
На сам Йордан т. є. 19. січня, скликано збори всіх Галичан та Буковинців до Педаґоґічного Музею. Було богато бесідників, між котрими із закликом вступати в стрілецькі ряди виступив В. Дідушок: „У моряків єсть поговірка така, що коли на морю захопить когось буря, а він видержить девятий вал филь, так він спасений. Для українського народу війна з большевиками, котрі не є нічим іншим, як російським імперіялізмом забарвленим на червоно, се той девятий вал. Галичани та Буковинці, що з ріжних причин опинились на Вел. Україні, не сміють і не можуть байдужно приглядатися ходові тих історичних подій. Всі як один під кріс у ряди Січових Стрільців!“
Команда С.С-ів також постаралася в Уряді, що всі Галичани заняті по секретаріятах та других установах мусять свої посади полишити і вступити в стрілецький полк. Ті, котрі доконче потрібні державним установам можуть бути звільнені від військової служби, лишень за відомом і згодою команди полку. Дійсно заряджено мобілізацію Галичан та Буковинців у Київі й на цілій Вел. Україні.
Ряди С.С-ів більшали з кождим днем. До бою були готові дві повні сотні — сотня Р. Сушка та І. Чмоли. Трету сотню, запасну, мав В. Кучабський, котрий формував дальші частини з прибуваючих. Рівнож стояла готова до бою сотня скорострілів Ф. Черника. Командантом куріня був сот. А. Мельник.
Звожено більшу кількість ручних ґранат та крісової і скорострільної стріловини. Роман Дашкевич формував першу стрілецьку батерію. Харчі одержувано від військового постачання прямо за книжкою. Харчевим старшиною полку був Костецький.
