16 серпня 11-а дивізія С. С. перейшла до Шепетівки, а Галицький курінь виступив, щоби приєднатися до своєї бриґади в Полонному. 10-а дивізія С. С. зосередилася в районі с. Городище.
18 серпня ескадрон поляків опустив Шепетівку (цукровню ґрафа Потоцького). Група С. С. цього дня відпочивала.
Висновки. В результаті боїв, у період від 1 до 18 серпня, Січові Стрільці розбили ворога на дорученому їм напрямкові. Значна кількість полонених, кулеметів, набоїв та іншого військового майна попадає до їхніх рук. Група С. С. посідає залізницю Бердичів–Шепетівка з важним залізничним вузлом — Шепетівкою. Ворог, сильно здеморалізований, не ставить нашому військові опору й невпинно відступає на північ. Наше військо міцнішає на дусі.
Для дальшого наступу на Новоград-Волинський і переслідування ворога командування С. С. визначає 10-у дивізію С. С. і кінний дивізіон Бориса. Протягом 19 серпня 10-а дивізія осягнула райони Колоденки–Радулина. Ворог ніякого опору не ставив, 11-а дивізія та штаб групи лишились у Шепетівці, виславши сотню польової варти до м. Славути для забезпечення з боку поляків від можливих несподіванок. Штаб Головного Отамана навіть і після зустрічі з поляками та інциденту 16 серпня все ж не дає жадних вказівок щодо відносин із поляками.
20 серпня 10-а дивізія з кінним дивізіоном Бориса боєм здобуває Новоград-Волинський і форсує р. Случ. Ворог, очевидно, підтягнувши резерви з Коростеня, пробує затримати наступ 10-ої дивізії. 2-й Галицький корпус підходить до району Житомира.
У цей же день по полудні польський відділ раптово нападає на польову варту Січових Стрільців, обеззброює її й забирає командира варти та кількох стрільців до неволі. Більша частина варти втікає на Шепетівку. Командування групи С. С. починає само на власну руку переговорювати з поляками про встановлення взаємовідносин і повернення людей та зброї польової варти. Переговори встановлюють необхідність звязкових старшин при флянґових частинах. Обидві сторони зобовязуються не нападати одна на одну без попередження. Штаб армії У. Н. Р. і далі мовчить та вказівок своїх не дає.
Ворог, підсиливши свої частини під Новоградом-Волинським свіжими військами з Коростеня, переходить проти 10-ої дивізії у протинаступ і тут завязуються бої на східньому березі р. Случі. Ворог увесь час намагається обійти крило Січових Стрільців із півночі й переправитися через р. Случ. Особливо настирливі атаки веде він на Олександрівку й пізніше Чижівку. Тому штаб групи рішає
