Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 3. 1932.pdf/96

Ця сторінка вичитана

5 серпня група С. С. успішно просувається з невеликими боями: 11-а Дивізія на р. Ікопоть і займає Мазепинці–Орлинці та Антоніни; 10-а дивізія переходить до району Грицина — Терешки, залишаючись у резерві групи.

Бої 6–10 серпня.

Починаючи від Чорного Острова, група С. С. увесь час іде уступом уперед на лівому крилі української армії. 2-й Галицький корпус увесь час відстає. Причини цього були: порівнюючи мале знайомство з тактикою московського большевицького війська, чому командування 2-го корпусу трималося дуже обережно; незнайомство з тереном війни й особливий спосіб ведення операцій 2-м Галицьким корпусом. Корпус цей висовував далеко вперед невеликі відділи з обмеженими завданнями — розвідки; ці відділи підпирав більшими відділами на випадок невдачі і тільки після цього вводив у бій всі свої сили[1].

Так і в дні 6–10 серпня. 2-й Галицький корпус, занявши Старокостянтинів, висунув на північ від міста тільки одну, слабого складу, 4-ту бриґаду. Січові Стрільці продовжують наступ дальше, не зважаючи на своє висунуте вперед становище. 11-ою дивізією вони осягають район Малої й Великої Селихи. 10-а дивізія посувається за лівим флянґом 11-ої дивізії. 10 серпня 4-а Галицька бритада, що висунута верстов на десять на північ від Старокостянтинова, терпить невдачу й відходить на Старокостянтинів. Увесь 2-й Галицький корпус, замість підтримати її, залишає район Старокостянтинова й відходить на південь, утримуючи лінію Матрунки–Кузьмин.

Січовим Стрільцям, на фронті 10-ої дивізії, що була висунута на Ледянку–Кучманівку для обхвату ворожого флянґу, також не повелося, чому вся група примушена була відійти 11-ою дивізією назад, аж до лінії: Кульчин–Печиски і 10-ою дивізією — Терешки–Севруки. Ворог знов заняв Старокостянтинів і лінію р. Ікопоть.

Спалив кілька сел і маєток в Антонінах із багатою бібліотекою й архівом графів Потоцьких і дальше в цьому напрямі не продвигався. З боку Старокостянтинова ворожі відділи, просовуючись уперед, на 11 серпня зайняли с. Кульчинки й Лагодинці, врізуючись між Січових Стрільців і 2-м Галицьким корпусом.

Бої 12–14 серпня.

12 серпня, на домагання групи Січових Стрільців, 2-й Галицький корпус переходить своїми крайніми лівофлянґовими частинами в наступ, із метою забезпечення правого крила С. С., і займає боєм

  1. Спосіб добрий, на мою думку, при війні, так би мовити, реґулярній або позиційній; при характері ж війни напівпартизанської — це вело за собою втрату часу й шкідливо відбивалося на власних успіхах. — М. Б.