У кінці липня командування Наддніпрянської й Наддністрянської армії плянують наступ для оволодіння залізницею, з вузлами Жмеринка й Проскурів, та виходу на р. Бужок. Ліва група: просто на Проскурів наступають Запорожці і 2-й Галицький корпус. Ліворуч забезпечує їх і допомагає група С. С., з напрямком на Чорний Острів–Миколаїв. Центральна група: Юрко Тютюнник настулає на Жмеринку. Права група полковника Удовиченка — на Вапнярку. Початок наступу намічено на 26 липня. Москвини, розбиті на свойому крайньому правому флянзі під Карабчиївим, припиняють наступ на всьому фронті й переходять до оборонки, ставлячи значний опір. У той же час починають евакуацію Проскурова.
Група С. С., згідно з директивами штабу дієвої армії, розпочинає наступ і після впертого бою збиває ворога, виходячи на лінію Сказинці–Мудроголовці. 11-а дивізія С. С, остаючись у резерві, переходить до м. Купина.
Запорозька група в цей день не наступала, обмежившися розвідкою на Ярмолинці. 2-й Галицький корпус займає вихідне становище.
Майже одночасно розпочинають ранком свій наступ Запорожці — на Ярмолинці, Січові Стрільці — на фронт Олексинець Пільний–Жищинці. Ворог уперто борониться, але зручним маневруванням частин українського війська й настирливим їхнім напором змушується до відвороту. В цей день Запорожці просовуються на північ від Ярмолинців. Січові Стрільці займають 10-ою дивізією Олексинець Пільний–Жищинці. 11-а дивізія С. С. лишається в м. Купині.
28 липня чини Січових Стрільців набирають більшого розмаху. 10-а дивізія С. С. переслідує ворога й старається захопити Фельштин. Ворог затримується в цьому пункті й сильно тримається. Все ж, атакований із фронту Стрілецькою піхотою й зі сходу, від Кузьмина, кінним дивізіоном Бориса, поспішно відступив на Чорний Острів. Січовим Стрільцям попадає до неволі кілька десятків полонених. Кінний дивізіон забирає кілька підвід обозу. Денний пере-
