Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 3. 1932.pdf/90

Ця сторінка вичитана
Бої 21 і 22 липня.

Тим часом ворог веде протинаступ на фронті Волинців, які потроху осаджують назад і ведуть упертий бій на північ від Смотрича. Запорожці 22 липня своїм лівим крилом відходять від Савинців на південь і тримають Солодківці. Вранці 22 липня до району Балина підходить 14 бриґада Галицької армії (аванґард 2-го корпусу). Біля полудня штаб армії У. Н. Р. видає наказа про загальний наступ армії У. Н. Р. У виконання цього наказу штаб групи С. С., з уваги на невитримку Волинців, після короткого вагання рішає: 10-ю дивізією тримати Савинці і Фрампіль; 11-ою дивізією, через Велику Леваду й Карабчиїв, ударити в тил ворогові, що прорвався поміж Волинців і Січових Стрільців, а кінним дивізіоном Бориса, з двома гарматами 7-ої батареї, вдарити ворогові у флянґ, із боку с. Рудки і слобідки Смотричівки. Для забезпечення флянґу й тилу 11-ої дивізії зі складу 10-ої дивізії видвинути 3-й полк С. С. для заняття с. Пісочна. О год. 17 частини розпочали рух.

Надвечір Волинська група не витримує напору червоних москвинів і залишає Смотрич, відходячи на с. Черч. Ворог займає Смотрич, висовує свої передові частини на південь і схід від цього пункту й починає обстрілювати з гармат ст. Балин. Не тільки флянґ, але й глибокий тил С. С. — відкриті. Безпосередній тил і штаби дивізій — у Тинній, з боку Смотрича прикриває технічна сотня С. С. в с. Рудка. Для прикриття станції й штабу групи — на горби, що на захід від ст. Балин, висилається польова варта штабу групи. Штаб групи, не зважаючи на грізність ситуації, продовжує працювати, як машина, й доводить операцію до блискучого кінця.

Коли Волинці залишили Смотрич (біля 19-ої год.), кінний дивізіон Бориса підійшов до с. Рудки. Отримавши тут наказ негайно атакувати ворога, дивізіон зразу ж кинувся в атаку, й під с. Криничанами захопив дві гармати з упряжками, кілька зарядних скринь, обоз і полонених. Темнота не дозволила розвинути успіху, й дивізіон відійшов знову до с. Рудки, де й розмістився на ніч, виставивши охорону на захід від с. Рудки.

До пізньої ночі не було відомостей про 11-у дивізію. Біля півночі отримано відомості, що вона пройшла Велику Леваду без бою і йде на с. Карабчиїв. Тоді штаб групи висовує 3-й полк С. С. для заняття м. Купина з тим, щоби безпосередньо забезпечити тил 11-ій дивізії з півночі, а також для того, щоби, у випадку успіху 11-ої дивізії, перехопити шляхи ворогові, що відходитиме. На випадок невдачі гадалося намовити 14-у Галицьку бриґаду допомогти нам. Ще вдень командир групи С. С. і начальник штабу їздили до командира цієї бриґади й просили його підтримати Волинців і Січових Стрільців, але той зіслався на неотримання наказів і в підтримці відмовив.

Ніч на 23 липня була дуже неспокійна. Штаб групи С. С. безупинно працював цілу ніч. Рішалася доля бою й, можливо, доля цілої дивізії. Біля 3 год. уночі ворог 2-им курінем Таращанців пе-