4 липня ворог наступає з Чорного Острова, напираючи на частини С. С., що перегорожують йому дорогу на позиціях під с. Грузевичі. На лівому крилі С. С. спокійно. Друга частина ворожих сил натискає на Проскурів із півночі. Перед полуднем виявляється значної сили ворожа колона, що наступає з напрямку Миколаїв–Осташків на ст. Гречани. Ця колона хутко займає без бою (бо ніяких українських частин не було на цьому напрямкові) с. Олешин і обстрілює ст. Гречани. Частини Запорозької групи, що займали ст. Гречани, опівдні залишають станцію й відходять на Проскурів. Ворог врізується клином між групами Запорозькою та С. С., найбільше загрожуючи частинам С. С. під Грузевичами. Тому частини ці під тою загрозою й під ворожим натиском із боку Чорного Острова починають відходити на с. Малешівці. Над вечір цього дня 1-й полк С. С., 28-й Стародубський полк і 4-й полк С. С. осягнули зазначене село, але під час переправи через р. Плоску були атаковані ворожою кіннотою, якої атаки не витримали й у неладі поспішно продовжували відворіт на Малиничі, примусивши й другі частини С. С., що стояли в с. Водичках, теж відступити на с. Кудринці. Було це приблизно біля 7 год. вечора.
Командування групи С. С. видало наказа своїм частинам заняти лінію Антонівці й Буйволівці з метою прикрити напрям Проскурів–Камянець. По шосі в цьому напрямі відходили всі тилові установи й обози Запорозької групи й групи С. С. Волинська група в час цих подій була десь у районі Городка.
Ніч з 4 на 5 липня проходила в надзвичайно нервовому піднесенню. Звязок між частинами й штабом армії був нарушений. Групи також не мали між собою звязку. Ряд невдач протягом останніх тижнів дуже погано відбився на нормальному стані війська — козаків і старшин. Бойовий запал і порив погас, Частини війська були близькі до повної деморалізації. Стійкість частин майже зовсім зникла. Захиталася віра й надія на перемогу над ворогом. У деяких частинах почалися заворушення. Гайдамацький полк 6-ої Запорозької дивізії відмовився виконувати накази. У Запорожців виникла навіть думка залишити регулярний спосіб боротьби з ворогом і відправитися на партизанку в його запілля. Протягом ночі в групі С. С., за звітами командирів поодиноких полків, виявилося, що частини понесли великі втрати, виснажилися тяжкими й безпереривними боями і що бойовий запал сильно обнизився. Тоді командування групи С. С. вирішило відтягнути групу в район Ярмолинець, щоби дати військові просто виспатись. Відійшовши вранці 5 липня, частини розположилися в м. Ярмолинцях і ближчих околицях на південь від містечка. Сторожові частини зайняли ліс на північ від Ярмолинець (1-й полк С. С.) і с. Олексинець Пільний, перехвачуючи головні напрямки на Ярмолинці з півночі.
