Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 3. 1932.pdf/84

Ця сторінка вичитана

Надвечір ворогові вдається зломити лівий флянґ полку, і полк стає по лінії Пахутинці–Бубнівська Корчма. Між іншим, тут трапився такий випадок. Коли полк вже смерком атакував ворога в напрямі на Глядки, ворожа кіннота атакувала полк із півдня, і полк, що почав був вдало розвивати атаку, мусив у дуже скрутній обстанові повернути назад. Тоді командир Північної дивізії генерал Єрошевич, мотивуючи тим, що Січові Стрільці стали до його фронту під прямим кутом, видав наказ своїй дивізії відійти в район Юхимівці–Вачулинці[1]. Таким чином ворог потіснив ліве крило Січових Стрільців, з якими страчено звязок, а центр Манилівка–Ставчинці залишився ніким не занятий. Прийшлось якось рятувати ситуацію.

Бій 3 липня 1919 року.

Штаб групи С. С. вирішив звузити свій фронт, відтягнувши 1-й полк С. С. до с. Катеринівки, залишаючи інші частини на лінії від дороги Миколаїв–Чорний Острів–Черепова. На цю перегруповку, гадалося, вистарчить ночі. Удосвіта 1-й полк С. С., підходячи до Катеринівки, був заатакований ворогом із півночі і став потроху осаджувати на село Крачки. Йому на допомогу направлено було сотню штабу армії, але ця сотня, вийшовши з Чорного Острова, була обстріляна гарматним вогнем ворога, й дальше околиць Чорного Острова не рушила. Підтягнутий на допомогу 1-му полкові С. С. з правого крила 3-й полк С. С. був кинутий в атаку з метою заняти Катеринівку й ударити ворогові у флянґ. Але його атаку відбито.

Командування групи С. С. зняло зрештою майже все зі свого правого крила й кинуло під Крачки–Катеринівку, та ворог, підбадьорений першим успіхом, завзято відбивав усі атаки, кидаючись щохвилі до контр-атаки. Бій тягнувся з надзвичайною напруженістю більше, як чотири години. У бою взяли уділ усі полки корпусу С. С. Ворог мав Богунівську й Таращанську бригаду, 13-й Пограничний полк і до півтора полку кінноти. На участку сусідньої Північної (Волинської) дивізії бій почався трохи пізніше й був менше впертий. Війська остаточно перетомилися й понесли дуже великі втрати. Надії на втримання наступного дня Чорного Острова було мало, тому ввечері штаб групи С. С. дав наказ відійти військам і скупчитися у двох групах: 1-й полк С. С., 28-й Стародубський полк і 4-й полк С. С. в районі с. Грузевичі, маючи задачу прикривати Проскурів із заходу; 2, 3 і 5 полк С. С. — в с. Водички з тим же завданням прикриття Проскурова, для звязку з Північною (Волинською) дивізією в с. Мочулинці та яко резерва 1-ої групи.

 
  1. Характерного наказу цього, на жаль, не мається тепер під рукою, щоби навести його тут у цілості.