С. С. на розтягнутому фронті від Чорнилівки до Базалії не в силі допомогти своїм сусідам. Командування армією на прохання командира С. С. видає наказ про зміну вночі на 26 червня частин групи частинами Волинської дивізії, але 26 червня наказ цей відмінено.
1. На напрямку Базалія–Чорний Острів розбито ворога, який старався обійти ліве крило армії У. Н. Р., що стояло на Случі.
2. Зручним маневром ударної групи С. С. з 7-ю Запорозькою дивізією армія У. Н. Р. твердо стає лівим крилом на Случі.
3. Вдалим розположенням резерви (1-й полк С. С.) в Чорнім Острові командування С. С. своєчасно забезпечує свій лівий флянґ із боку Війтовець, що їх займає ворог після відкинення Волинської групи. Таким же зосередженням резерв забезпечено скупчення 7-оЇ Запорозької дивізії біля Катеринівки й рівночасно створено сприятливі умови для контр-маневру ударної групи. Таке розположення резерв було викликано постійним побоюванням штабу корпусу С. С. за лівий флянґ корпусу, чому однин із найсильніших своїх полків він і виділив у Чорний Острів, навіть на шкоду силі фронту.
4. Пасивність 9-ої Залізничної й 8-ої Запорозької дивізії дала змогу ворогові закріпитися на Красилівському пляцдармі й потягла за собою втрату всієї лінії р. Случі з усіма переправами. Тому р. Случ утратила для армії У. Н. Р. своє значіння.
5. Плян маневру по північному березі р. Случі, про який говорить у своїй книжці „Похід українських армій на Київ–Одесу“ генерал Капустянський, дійсно міг дати нам великі користі, але при умовах:
- а) переведення його достаточними силами, а таких сил фактично не було (1-й полк С. С. 1,000–1,200 баґнетів, 7-а Запорозька дивізія зі Слобідським кошем 500–600 баґнетів і кінний полк Костя Гордієнка 60–100 шабель);
- б) твердого тримання фронту по р. Случ від Красилова до Малих Зозулинець, хоч би на перших порах, поки маневр не обозначився. Другої умови не було;
- в) дійсного наміру штабу армії У. Н. Р. цей плян здійснити не зміг.
Тут слід підкреслити, що командир групи С. С. не знав про тертя в штабі армії та про розбіжність плянів у чинників цього штабу. Він був поставлений перед фактом несподіваного відкликання 7-ої Запорозької дивізії саме тоді, коли рівночасно йому передано пропозицію (здається від ген. Капустянського) перевести обхідний маневр. Із одним 1-им полком С. С. маневр цей був надто ризикований, та крім того, частини зупинилися не від браку хотіння переслідувати ворога, а з причини дійсної великої перевтоми.
