свої частини наперед і займає хутори на захід від с. Воскодавинці–горби на південь від слобідки Чорнилівської–с. Писарівку з резервою 3-го полку в с. Марківцях. У дорозі до с. Яворівців — 1-й полк С. С. і 7-а Запорозька дивізія. Штаб армії У. Н. Р. плянує наступ для захвату переправ на р. Случ, для чого 15 червня 1-й полк С. С. підпорядковується командирові 7-ї Запорозької дизізії й разом із нею наносить рішучий удар у флянґ ворогові, займаючи с. Чорнилівку й загрожуючи відтяти ворога від переправ. Їм допомогають, наступаючи з фронта, частини 2-го і 4-го полку С. С. на слобідку Чорнилівську і 5-й полк С. С. на Волиця-Йодко. Корпус С. С. міцно стає на переправах через р. Случ на участку Красилів–Сорокодуби. Після цієї операції 7-а дивізія відтягається до Западинців. Кінний дивізіон Бориса, згідно з розпорядженням штабу армії, передається до розпорядимости командира 9-ї дивізії й направляється, щоби зайняти м. Кузьмин.
Корпус С. С. угруповується: 2-й полк займає переправу біля Чорнилівки; 5-й полк С. С. і 28 Стародубський полк займають Волицю-Йодкову; 3-й полк С. С. частиною обсаджує ліс, що між Волицею-Йодковою й Малими Зозулинцями, частиною в резерві в Писарівці. 4-й полк у резерві в Котюжинцях. 1-й полк С. С. відводиться до Чорного Острова, поперше — для відпочинку й подруге — для прикриття напрямку Базалія–Чорний Острів, бо Волинська дивізія в цей час сильно перетомилася й багато втратила на боєздатності.
Удало розпочатий наступ кінчився неуспіхом на нашу думку з таких причин: загальний плям про наступ не був достаточно розроблений. Не були передбачені всі можливості. Перша була та, що при наступі була неуникнена розтяжка фронтів, що при тодішньому стані армії могло бути катастрофічним. Друга — командування розраховувало на скору мобілізацію й поповнення армії, а для того не мало ніякого апарату та ще й не брало під увагу настроїв місцевого населення. яке буде зовсім байдуже до боротьби українського війська. В звязку з цим треба було й задачу ставити собі відповіднішу до сил.
Через брак чинників — засобів звязкових — штаб армії не може скоординувати акцій поодиноких груп, що також неґативно відбивається на погодженню й одноцільності операцій.
Причини невдачі корпусу С. С. були такі:
- 1. Велика розтяжка фронту й запізнене зосередження частин корпусу С. С. на правому крилі для прориву залізниці Старокостянтинів–Шепетівка. Фронт розтягнувся через те, що командуванню корпусу довелося змінити свій попередній плян щодо вдару. На цю зміну вплинуло ухилення Запорожців на південь і, які б доводи не приводив командир Запорозької групи щодо вибору пункту своєї
