Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 3. 1932.pdf/71

Ця сторінка вичитана

Великі-Пузирки, і 1-й полк часово втрачає с. Велику-Селиху, але скоро 9 дивізія й 1-й полк упорядковуються й дружним контр-ударом відновлюють попереднє становище, при чому до рук С. С. дістаються гармати, скоростріли, бойовий припас і полонені, Атаку 4 і 5 полку С. С. на Нове-Село ворог відпирає. Під Білгородкою оживляється ворожа діяльність, і він починає натискати на передові частини 2-го полку С. С. під Махновим. 3-й полк С. С. підтягається до с. Ледянки, яко резерва. У бою 7 червня виявляється підхід до Великих-Пузирків аванґардних частин із Богунівської Бриґади Таращанської дивізії московських большевиків.

Події 8 червня 1919 року.

На 8 червня обставини на фронті корпусу С. С. міняються. Ворог підсилює кіннотою й піхотою залогу м. Заслава. На фронт Великі-Пузирки–Красівка прибувають із Житомира частини Таращанської дивізії — Богунівська бриґада і 1-й Інтернаціональний полк. Зявилася небезпека, що ворог, повівши сильний наступ із боку Заслава, може роздавити 2-й полк С. С. у Білгородці й, урізавшись клином між С. С. і Волинською дивізією, параліжувати роботу обох частин.

Запорожці ведуть бої на напрямку Проскурів–Жмеринка. Волинська дивізія стримує ворога в районі на північний захід від Ямполя–Ляхівців. Командування корпусу С. С., з огляду на вищесказане, постановляє продовжувати наступ, щоб опанувати район: Черняхів–Великі Пузирки–Нове Село–Вербівці, — хутко вискочити на р. Хомору, на фронті Гриців–Зубовці, Тоді, прикрившися річкою, можна було мати резерви й не боятися за перемежок між корпусом С. С. і Волинською дивізією. Щоби забезпечити корпус С. С. з флянґу й тилу, треба було зайняти Старокостянтинів. Гадалося для цієї цілі виділити частини 9 Залізничної дивізії, і на 8 червня наказано 9 дивізії вислати свою дивізійну кінноту для розвідки в цьому напрямі.

Удосвіта частини корпусу С. С. і 9 Залізничної дивізії повинні були атакувати: 9 Залізнична дивізія — с. с. Юначки й Медці та просовуватись на фронт Вербівка–Пехнаї. 1-й полк С. С. — атакувати ворога в с. Великі Пузирки й опанувати ст. Пузирки та с. Малу Медведівку. 4 і 5 полк — зайняти Нове Село. 3-й полк С. С. — зранку продвигатись на с. Малі Пузирки. Задачі 2-му полкові С. С. і кінноті Бориса зоставались попередні.

Залізнична дивізія й полки 4 та 5 з атакою спізнилися. 1-й же полк несподівано заатакував ворога, який став тікати. 1-й полк заняв ст. Пузирки й уже вскочив в с. Малу Медведівку, коли атакований іззаду ворожими броневиками, що поспішили на допомогу до Медведівки з-під ст. Антонін, та піхотою з боку с. Балкуна, — змішався й поспішно почав відворот. Ворог насідав на карк, і тому полк не зміг затриматися на старих позиціях, а відійшов до с. Зеленої. Після цього атаки 9 дивізії та 4 і 5-го полку не одбулися,