вати якнайбільший терен для мобілізації. У першу чергу ставилося завдання вийти на лінію Проскурів–Шепетівка.
Запорозькому корпусові дано задачу вийти на лінію Проскурів–Старокостянтинів включно; корпусові С. С. — прикривати ліве крило Запорозького корпусу з боку Заслава–Шепетівки й вийти на лінію Старокостянтинів–Ляхівці.
Північній і Холмській групі (які тепер зведені у Волинську дивізію) прикривати тили корпусів С. С. і Запорозького. У випадку ворожого напору — поволі відходити на р. Горинь.
Штаб корпусу С. С. рішав: рушити кінноту через Шумське і здобути м. Заслав; потім, прикриваючи себе з боку Острога, переправитися через Горинь у районі Ямпіль–Ляхівці й далі розвивати операції на Заслав і Шепетівку, прикриваючись з півночі р. Горинню. Щоби забезпечити своє праве крило й заповнити простір між корпусами С. С. і Запорозьким малося направити 9 Залізничну дивізію в загальному напрямі через Теофіпіль на Великі Пузирки.
29 травня корпус С. С. з доданою до нього 9 Залізничною дивізією розпочинає наступ трьома колонами, маючи в резерві 1-й полк С. С.; кінний дивізіон Бориса направляє напередодні, щоби зайняти м. Шумське й перевести розвідку в напрямі на м. Остріг. Увечері 29 травня 1919 року частини корпусу без бою виходять і займають лінію: 9 Залізнична дивізія — район с. Мизюринці; 2, 4 і 5 полк С. С. — район Волківці–м. Дедеркали; 3 полк і 28 Стародубський полк, пізніш названий 5-м полком С. С., — м. Шумське; 1 полк С. С. — район Новостав–Борки; штаб корпусу в Борках. Кінний дивізіон Бориса зайняв с. М.-Боровицю й веде розвідку на фронті Корниця–Остріг. Тилові установи й обози направлені на Вишневець. У наступні дні корпус С. С. продвигається вперед і на 1 червня займає: 9 дивізія — без бою с. Святець; 2, 4 і 5 полк С. С. після досить упертого бою забирають с. Унів; 3 полк і 28 Стародубський полк (5 п. С. С.) лишаються в м. Шумському; і полк С. С. переходить у Ямпіль; кінний дивізіон Бориса після невеличких сутичок із малими ворожими відділами займає с. Секержинці й розвідує на Корницю й Заслав. Ворог не ставить значного опору й відходить на схід.
3 червня корпус продовжує наступ. Праве крило його не зустрічає опору, й 9 дивізія легко осягає район Колки–Волиця–Полева; 1 полк С. С. займає с. Турівку; 2, 4 і 5 полк з боєм здобувають Ляхівці й переправу біля с. Гулівці. Кіннота С. С. продвигається на Велику-Гнійницю. 3 і 28 Стародубський полк лишаються в Шумському, яко резерва групи та для прикриття напрямку Остріг–Кремянець. Напрямок цей мав надто важливе значіння тому, що наступ ворога, який займав м. Остріг, у цьому напрямі розрізував Волинську дивізію й корпус С. С., загрожуючи тилам обох частин армії. Наступного дня корпус успішно веде бої та просо-
