каз триматися для забезпечення правого крила 2-ої Волинської дивізії, що стала в районі Деражні. Решта армії витягається по шосі Нова-Ушиця–Дунаївці–Ярмолинці й має задачу зосередження в районі Проскурова для його захисту. В той час поляки розпочинають свій наступ і 18 листопаду займають Камянець-Подільський. Уряд і всі державні установи У. Н. Р. евакуюються до Проскурова.
Добровольці протягом 19 і 20 листопаду збивають 2-гу Волинську дивізію з позицій під Деражнею, й вона відходить на Богданівці. Група С. С. дістає наказ відійти до району Шарівки, де й зосереджується ввечері 20 листопаду. Запорожці в той час — у районі Солодківців–Ярмолинців. 3-я Залізна й 4-а Київська дивізія десь у районі Фельштина. Утворилося цікаве положення. Ворог (добровольці) наступає вузьким фронтом уздовж залізниці Жмеринка–Проскурів. Поляки зайняли Камянець-Подільський–Дунаївці й вирівняли свій фронт із фронтом армії У. Н. Р. Становище з ними зовсім не ясне — ні стан війни, ні стан миру, якась безглузда невтральність. У всякому разі зачіпних чинів ні з польського, ні з українського боку не було, чому можна було думати, що при зустрічі поляків із московськими добровольцями, між ними почнуться переговори щодо взаємовідносин, і армія У. Н. Р. буде з правого крила на кілька днів забезпечена. Маючи ворога на Проскурівському напрямі й маючи згрупованою всю свою армію на південь від Проскурова, командування військ У. Н. Р. могло вдарити на добровольців із південного заходу, з метою відкинути їх на схід і тримати місто Проскурів для закінчення його евакуації й забезпечення відходу армії на Старокостянтинів та Миколаїв. Успіх, на наш погляд, не зважаючи на змученість і повну деморалізацію частин армії У. Н. Р., був забезпечений. Але вище командування армією У. Н. Р. рішає поперше виїхати з Проскурова, подруге відтягнути 2-гу Волинську дивізію на Чорний Острів. Усім частинам наказує продовжувати відворіт до району Чорний Острів–Миколаїв. На фронт для зміни 2-ої Волинської дивізії висуває Юнацьку школу й Гайдамацьку бриґаду отамана Волоха.
Зазначеним частинам визначено фронт Копистин–Шумівці. Групі С. С. наказано на ранок 22 листопаду заняти фронт Шумівці–Росоші (на південь від Проскурова). В розпорядження командира групи поступають Юнацька школа й Гайдамацька бриґада. Розпорядження отримано в штабі групи С. С. після 2-ої години вночі з 21 на 22 листопаду. Від району Шарівки до позиції було біля 18 верстов. Додаючи до цього певну проволочку часу на розсилку розпоряджень, видно було, що група С. С. не встигне своєчасно заняти вказаного їй становища. Штаб армії повинен був це врахувати й відповідно розпорядитися. Крім того, недоцільним було відтягнення Волинської дивізії, що знала обстановку під Проскуровим, і передача командування групі С. С., якій треба було ще підійти до своїх становищ і звязатися на фронті з залишеними не обєднаними між собою частинами (Юнацька школа й Гайдамацька бриґада).
