На 29 жовтня штаб Дієвої Армії наказує групі С. С. продовжувати виконання попередньої задачі, при чому в підлеглість групі С. С. передає 7-у Запорозьку дивізію.
У виконання цього наказу штаб групи С. С. рішає: 10-ою дивізією тримати Лісові Рахни та Звізданівку й забезпечувати лівий флянґ 11-ої дивізії з боку Шпикова, шукаючи звязку з правим флянґом 3-го Галицького корпусу, що за повідомленням штабу Дієвої Армії мав бути в районі с. Улича; 11-й дивізії з кінним дивізіоном Бориса наказано взяти Голинчинці й наступати на Рознотівку й Олександрівку. 7-ої Запорозької дивізії 29 жовтня не знайдено. 10-а дивізія С. С. тримає означені їй пункти. Ворог із Шпикова розвідками нащупує розположення групи. 11-а дивізія С. С. розпочинає піхотою з фронту з півночі наступ на Голинчинці, а кінним дивізіоном Бориса обхвачує село з боку Джурина. Піхота підходить під Голинчинці раніше кінноти й не атакує, з чекає на підхід кінноти; люди лежать у снігу при сильному морозі й у плохенькій одежі; зрештою, намерзнувшись, атакують по катеґоричному наказу штабу групи. Ворог атаку піхоти відбиває. Пізніше підходить кінний дивізіон Бориса, атакує самостійно без підтримки піхоти і теж невдало. Надходить ніч. Стрільці перемучені. Багато поодморожувало руки й ноги. Дивізія відходить знову на старі позиції.
Група С. С. утримала фронт 10-ою дивізією, але потерпіла знову невдачу 11-ою дивізією. Причини: нескоординованість чинів піхоти й кінноти 11-ої дивізії, що є виключно виною штабу цієї дивізії. 7-а Запорозька дивізія зовсім вийшла з гри тому, що була несвоєчасно віддана в підлеглість групи С. С., як рівно й тому, що командування її було в руках якоїсь випадкової людини (командир дивізії в той час був у Жмеринці в родинних справах).
Ось-так втрачено час і дано змогу зорієнтуватися ворогові; стрілецькі частини, будучи поповнені мобілізованими, замість перемоги потерпіли невдачу. Настрій стрільців понизився. Погано одягнені мобілізовані, а почасти й старі стрільці, почали хорувати. Стала збільшуватися дезерція. Частини щодня зменшувалися чисельно. Надія на успішність боротьби з ворогом підупадала.
Після невдачі 7-ої Запорозької дивізії під Шпиковим і 11-ої дивізії С. С. під Голинчинцями, 11-а дивізія зосередилася з Кінним дивізіоном С. С. в районі Джурина, а 10-а дивізія в районі на північ від ст. Рахнів, Стрільників і Бушинки. 7-а Запорозька дивізія — в районі м. Красного. Про Галицькі частини ще була думка, що вони десь у районі Улича–Печари та що лише групі Січових Стріль-
