На ранок 27 жовтня група С. С. зосередилася: 10-а дивізія в районі Рахнів Лісових, 11-а дивізія в м. Джурині, кінний дивізіон Бориса, підпорядкований 11-ій дивізії, в с. Рекичинцях, штаб групи в с. Ярошинці.
Склад групи на цей час: 10-а дивізія мала — 1-й полк С. С. (в який влито поповнення) до 1,200 баґнетів, 2-й і 3-й полк по 200–250 баґнетів; 11-а дивізія мала: 4-й полк С. С. (куди також влито поповнення) до 1,500 баґнетів, 5-й і 6-й полк С. С. в 150–200 баґнетів, кінний дивізіон Бориса — 200 шабель; у кожній дивізії по дві батареї легких гармат.
У дорозі багато з молодих мобілізованих здезертувало — ті, що були зле одягнені.
В той же день 27 жовтня група отримує наказ зі штабу Дієвої Армії про перехід ізранку 23 жовтня в наступ із метою заволодіти Томашполем–Комаргородом і допомогти разом із тим Запорожцям вийти на Мясківку. 7-а Запорозька дивізія отримала наказ наступати на Вапнярку.
Командування групи С. С. ставить собі завданням 28 жовтня вийти на фронт Головарусова–Великарусова. Тому, що 7-а дивізія чинила окремо від своєї групи і поруч із групою С. С. — командир групи С. С. просив штаб Дієвої Армії для ліпшої координації акцій підпорядкувати її командуванню групи С. С. Командуючий армією отаман Сальський не погодився, а давав розпорядження 7-й дивізії самостійне. Вся ніч на 27 жовтня пройшла в розшукові 7-ої Запорозької дивізії для доручення їй наказу штабу Дієвої Армії й навязання з нею звязку, але її так і не знайдено.
Зранку 28 жовтня 10-а дивізія С. С. перейшла в наступ через Юліямпіль і Кічман на Головарусову й Олександрівку. Напередодні вдарив мороз, а тепер падав густий сніг. Біля полудня 1-й полк С. С., ідучи в аванґарді дивізії, довідався, що с. Кічман занято ворогом. Під покровом густого снігу полк наблизився до села й несподівано заатакував московських добровольців, які спокійненько обідали. Ворог не встиг схопитися за зброю, як на нього насіли Січові Стрільці. По короткій схватці ворог у безладді почав відступати на південь. До рук 1-го полку С. С. попали полоненими старшини та кілька козаків, 2 гармати, кілька кулеметів і кухні. Це був 56-й Житомирський полк 14-ої ворожої дивізії, який складався на три чверти зі старшин, а решта з козаків. 1-й полк С. С. переслідував ворога, що чимдуж утікав, й увечері заняв с. Головарусову.
При проході через Юліямпіль, де мала бути 7-а Запорозька дивізія, 10-а дивізія ні її, ні будь-яких частин цеї дивізії не знайшла. Весь день пройшов у пошукуванні 7-ої дивізії, щоби з нею звязатися, але безрезультатно.
У цей день на фронті 11-ої дивізії події склалися не так удало, як у 10-ої дивізії. 11-а дивізія повинна була, згідно з наказом
