Ініціятивною ґрупою старшин XII-ої армії протягом березня-квітня була зорґанізована армійська рада, яка стало замешкувала в м. Ризі, на Пісочній вулиці аж до наступу німців у серпні р. 1917.
6-го травня Перший Український Військовий Зїзд XII-ої армії затвердив її, доповнивши новими членами. В кінці р. 1917 армійська рада мала в своєму складі 45 чоловіка.[1]
Вона поділялась: на президію та вiйськову, організаційну і фінансову комісії.
Докладних відомостей про функції ріжних комісій армійської ради мені не пощастило зібрати.
Армійська рада тримала звязок зі штабом XII-ої армії і Українським Комісаром Армії і Фльоти, який знаходився при Головній Ставці в м. Могилеві на Дніпрі, а також з Українською Центральною Радою в Київі. Армійська рада призначала на посади старшин в українізованих частинах. Були випадки, що штаб арміі не погоджувався на де-які призначення.
В такому разі армійська рада зверталась за допомогою Українського Комісара Армії і Фльоти, або ставала на революційний шлях, як то було після большовипького перевороту. Вона скликала армійські зїзди, посилала до частин інформаторів, видавала армійську часопис і т. инше.
Взагалі за часи російського Тимчасового Уряду тяжко було боротися армійській раді.
Скликання армійських зїздів, як то було 6 травня і наступних за ним, а також українізація XXI корпусу, — то такі були наслідки праці армійської ради.
6-го травня р. 1917 в м. Ризі відбувся перший український військовий делєґатський з'їзд XII армії. Зїзд засідав у міському театрі. На цей з'їзд були виделєґовані, як офицери, так і салдати. Кожний з делєґатів-вояків мав на грудях кольорову національну розетку, або стрічку. На
56
- ↑ Склад і поділ армійської ради занотований зі слів останнього її голови, сотника П-ко.
