Тільки в глибших районах старшини й стрілецтво мали час на взаємний святочний привіт.
Стрільці „Начальної“ запросили мене до себе; старший стрілець промовив хоч і не багато, проте чуло, красиво, вдумливо за те, що в цю хвилю вони, стрільці особливо відчувають той обовязок, який покладено на них Батьківщиною й що вони розуміють, що не одним днем рішатиметься наша спарава — проте перший крок вже зроблений — і воля єдина, і віра незломна в національну міць мають завершити наше діло добрим кінцем.
Довго ще співав хор; потроху в хату надійшли й козаки, а кому не вистарчило місця в хаті, той притулявся знадвору до вікон.
Так хотілось у ту мить сказати нашим ворогам словами Тараса Шевченка
„Схаменіться! Будьде люди,
Бо лихо вам буде!“…
Цей вечір ніколи не зникне в мене з памяти. Він яскравіш всіх історичних розвідок сказав мені, що правда велика закладена в наше діло, й не немічними людськими зусиллями поборювати його й зневажати.
Знов Волохівщина. (Схема ч. 2). Через кілька днів після того, як ми прибули на Уманьщину, Командування одержало зовсім несподівану звістку, що прибув із своїми гайдамаками „батько Волох“ і росташувався по селах, приблизно в десяти верствах на південний захід від Уманя. (Штаб Волоха — с. Кузьмина-Гребля).
Дальші відомости подали детальну історію його попередніх авантур: під Житомиром Волохові не пощастило — большовики відмовилися мати з ним діло; йому з своїм відділом насилу вдалося втікти від роззброєння (допоміг лиш випадок — посланець до червоного командира попав до хати, де ночували волоховці).
Партія Українських Комунистів (У. К. П.), так звані боротьбисти, утворила Революційний Комітет Правобережжа[1] й вису-
29
- ↑ Ревком — Немоловський, Волох, Савицький (Новак).
