Сам акад. І. П. Павлов каже, що фізіологія змогла встановити придбання тільки першого, другого та третього шару („яруса”); багатошарова будова рефлексів лабораторним шляхом безумовно не вдалась”[1].
Такі, напр., процеси, як мовні на погляд сучасної рефлексології майже зовсім ще не з'ясовані.
Ось, щоб трошки освітлити хоч з одного боку ці процеси, я поставив низку експериментів, що тяглися від 11 вересня 1921 р. до 22 листопаду 1923 р.
Свої експерименти я провів над 20 неписьменними дітьми 7-8 років у лабораторії при Мікро-біологічному Інституті У. А. Н.[2].
Всі діти в фізичному й психічному відношенні нормально розвинені.
Матеріял. Для цих експериментів я брав такий мовний матеріал, щоб з одного боку хоч почасти можна було освітлити деякі сторони мови й з другого — здобути наслідки, щоб вони мали й практичне значіння.
Під терміном — „мовні процеси“[3] я розумію ті процеси, що безпосередньо торкаються самої мови, с. т . акустично-моторні (що сполучені в свідомості людини з комплексом звуків, фонем і т. ин.), зоро-моторні (що сполучені з графічними комплексами, з графемами й т. ин.) або просто моторні (що сполучені з комплексами звуків, фонем, або з графічними комплексами, з графемами й т. ин.) процеси.
„Позамовні процеси — це всі ті, що існують і можуть існувати незалежно від мови, що не мають безпосереднього звязку з мовою.
Мовний матеріал для моїх експериментів складався з речень, слів, складів і літер.
Речення й слова по свойому змісту (позамовні рефлекси) торкались речей, добре знайомих дітям, в чім я переконався за час передущих іспитів, коли показував їм малюнки.
Склади було обрано такі, що вони не мали ніякого змислу, ц. т. не були сполучені з жадними позамовними процесами й не стояли в звязку з початком чи наголошеним складом якогось слова, знайомого дітям.
Напису літер діти зовсім не знали, не вміли вони й взагалі писати й малювати, але малюнки розуміли, ц. т. „згадували“ ті речі, що їх було намальовано.
Усього дітям дано було для запам'ятання 9 речень, 9 слів, 9 складів і 9 літер.
Всі вони були написані чорним чорнилом й літерами заввишки з 8 міліметрів, на окремих аркушиках; кожний з них мав вподовж 18 сантиметрів, а завширшки 10 сантиметрів.
- ↑ Акад. И . П. Павлов. Двадцатилетний опыт об'ективного изучения высшей нервной деят. живот. Гоcиздат. 1923 г.
- ↑ Досвіди за иншою трошки методою й над меншою кількістю осіб (6 + 4) поставлено було автором ще в 1905 р. в СПБ. (Ленінград).
- ↑ Цей термін я почав уживати з 1912 р. (труди І-го С'езда по экспер. педаг.).
