Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Т. LXXXVII кн.1 (1909).djvu/81

Ця сторінка вичитана

розміри, нїж у Коломиї і у Львові, подав інтересне оповіданнє безіменний біоґраф Томи Полянського: Зорґанїзувала ся театральна трупа під дирекцією панї Саарової, жінки ґубернїяльного радника й ц. к. окружного старости в Перемишлї (а рідної сестри пізнїйшого президента Державної Ради Смольки), а режісером театру був Іван Айталович Витошинський, тодї правник, а пізнїйше мінїстеріяльний секретар. Театрального репертуару себто творів для руської сцени достарчували руські лїтерати перемиські, як з духовної інтелїґенції, так і зі світської під проводом о. Томи Полянського, а то: о. Йосиф Левицький, духовник семінара та професор пастирського богословя; о. Юстин Желехівський, катехит ґімназії; Іван Айталович Витошинський і Михайло Полянський, правники, тай инші. Вони перекладали польські і нїмецькі драми на українську мову. Кождий твір, заки приймлено його до представлення, переходив строгу критику панї директорки, тому й відзначали ся усї вистави особливою приличностию, що притягало публику з висших станів як нїмецьких, так і польських, бо Українцї вже з патріотизму ходили численно на українські вистави.

Музику для тих творів укладали Михайло Вербицький, тодї ще консисторський канцелїст, професор ґімназії Гофман і директор хору латинського катедрального костела Льоренц (оба Чехи), Вінкентій Сервасій, директор хору руської катедральної церкви (Моравянин) — самі гарні знавцї музики й композитори.

Жіночий театральний персонал творили під дирекцією панї Саарової Українки, Польки, Нїмки і одна Французка, а то: панна Сальомея Чайківська (Українка), панї Каспржиковська, жінка капітана польських військ з 1831 р. (Полька), дві панни Льоренц, дочки бурмістра міста (Нїмки) і панна Левицька, дочка ґімназіяльного професора (Укр.); панна Мехович, сирота по священику (Укр.) і панна Панкевич, дочка директора народньої школи (Укр.) й инші. Мужеський персонал складав ся з правників, покінчених богословів і екстернїстів, що ходили на теольоґію у Перемишлї, а саме: Іван Айталович Витошинський і Михайло Полянський, правники; Іван Трешкевич, Іван Кормош і Андрій Скородинський, слухачі теольоґії; крім тих іще Михайло Вербицький, Корнило та Йосиф Раставецькі, діюрнїсти при ц. к. повітї — всї три гарні співаки. Репертуар творили свобідні переклади, як пр. Старий перевізник Петра III, Козак і Охотник, Проциха, Верховинцї, також Котляревського „Наталка Полтавка“ і „Москаль Чарівник“ і инші.