Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Т. LXXXVII кн.1 (1909).djvu/72

Ця сторінка вичитана

в сїм роцї для вдоволення потреб нїмецьких урядників — звісно, що 1772 р. прилучено Галичину до Австрії — прибув до Львова нїмецький театр Ґеттерсдорфа. Се був саме початок нїмецького театру у Львові, який субвенціонувала Галичина майже сто лїт у значній части з краєвих фондів[1]. Польська театральна трупа прибула до Львова перший раз аж 1780 р. під проводом Томи й Аґнїшки Трусколявських[2]. Одначе ся трупа вибула у Львові ледви рік, бо не могла видержати конкуренції з нїмецьким театром і виїхала до Люблина.

Продовжуючи традицію львівських шкіл і під вражіннєм вистав польської театральної трупи, питомцї українського духовного семінара, який недавно 1783 р. заснував цїсар Йосиф II, давали кілька разів від 1794 р. в семінарських мурах драматичні вистави, розумієть ся, польські. На початок грали шкільні комедії Богомольця, бо в них нема жіночих роль, а далї й инших авторів. Поміж питомцями, що брали участь у тих представленнях, визначав ся правдивим драматичним талантом питомець Йосиф Чернецький. Від 1797 р. оживили ся сї вистави, почали частїйше повторювати ся і стягати до себе численнїйшу публику з поза мурів духовного семінара. Бо в тім роцї придбав семінарський театр нову драматичну силу в особі Івана Сточкевича, що саме 1797 р. вступив на теольоґічний видїл[3].

Надїлений лїтературним хистом, звернув Сточкевич на себе увагу проф. Гана, що заохотив його посвятити свої спосібности польській лїтературі. Він переклав на польську мову віршами іділлїчно-сентіментальну повку „Der Frühling“ — Wiosna, poema Kleysta, видану 1802 р., а кромі того перекладав і перероблював богато драматичних штук для семінарського театру[4].

 
  1. Stanisław Pepłowski — Teatr polski we Lwowie 1780–1881, Львів, 1889, ст. 14.
  2. ibidem, ст. 14. Твердженнє Добрянського в Перемишлянині, ст. 68, повторене потім і в передруцї в „Исторіи епископовъ“, ст. 72–73 (Госаковскій Василій), немовби „передъ рокомъ 1794 не было жадного представленія театрального въ польско̂мъ нарѣчію во̂ Львовѣ“, немовби „первый крокъ къ тому предпріяли и здѣлали тогдашніи питомцѣ общого сѣменища въ то̂мъ роцѣ“, неправдиве, як виходить з вище сказаного.
  3. Teatr polski, ст. 7–8; Stanisław Pepłowski — Teatr ruski w Galicji, Львів, 1887, ст. 4; Перемышлянинъ на 1856 р. ст. 68; Антін Добрянський — Исторія епископовъ, Львів, 1893, ст. 72–73; Wiosna, poemat Е. С. Kleysta, Львів, 1808, ст. 62–63, передмова Л. Пєткевича.
  4. Іван Сточкевич уродив ся в перемиській дієцезії 1779 р. Скінчивши в вісїмнайцятім роцї житя ґімназію у Ряшові, записав ся на