ходить о повноту таких згадок, а тілько о виказаннє, що пізнїйші українські драматичні вистави в Галичинї, які мали місце між иншим у мурах українського духовного семінара у Львові, продовжали тілько давню шкільну традицію, давнїйші шкільні вистави.
Драматичне представленнє устроїла шкільна молодїж на честь і принятє архіепископа Івана Солїковського в червнї 1583 р., а описує його консуль Вартоломей Зїморович у своїй хронїцї міста Львова[1]. В тій самій хронїцї стрічають ся ще два рази звістки про публичні вистави у Львові, під р. 1611 з нагоди здобутя Смоленська від Москви, а 1622 р. з нагоди свята канонїзації Ігнатія Льойолї і Ксаверія. Більше нїж 50 осіб, не вчисляючи підрядних роль, виступає в штуцї в 5 актах, переплїтаній інтермедіями: Rypsyma panna i męczenniczka, albo Tyrydat przemieniony. Відограно сей діяльоґ у вірменській колєґії у Львові 1666 р.[2].
У хронїцї Дениса Зубрицького, основаній на документах архіву міста Львова, находить ся тілько в однім місцї побіжна згадка про ученицькі вистави[3]. Під датою 1711 р. пише Зубрицький, що львівських жидів увільнено від обовязку позичати одїж студентам і ректорови міської школи до грання комедії. В єзуїтських школах, заложених у Львові 1608 р., грано 1719 р. діяльоґ п. з. „Facilis descensus Averni a Vitoldo, nuper imperii comite, mox carceris a sua sponte daemonis mancipe[4]. Тамже представлено діяльоґ: Dziwne zrządzenie mądrości boskiej Rubikana, albo Szach-Nadira, króla Persji z pasterza i głowy łotrów na wezyrstwo i królewstwo wynoszące. Щоби почтити воєводу Климентія Браницького, відограли ученики єзуїтських шкіл траґедію Андрія Филипецького: „Leo filozof, cesarz Wschodu“.
Постійної театральної сцени або хотяйби зорґанїзованої театральної трупи не бачила Галичина до 1776 р. Що йно
- ↑ B. Zimorowicz — Historya miasta Lwowa, przez… konzula niegdyś tegoż miasta po łacinie napisana, a teraz na polski język przez Marcina Piwockiego przełożona, Львів, 1835, ст. 235–236.
- ↑ Wł. Chomętowski — Dzieje Teatru Polskiego od najdawniejszych czasów do r. 1750, Варшава, 1870, ст. 81–84.
- ↑ Денис Зубрицький — Kronika miasta Lwowa, Львів, 1844, стор. 272.
- ↑ K. Estreicher — Teatra w Polsce, Краків, 1879, т. III, стор. 108.
