Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Т. LXXXVII кн.1 (1909).djvu/66

Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

слова: лази, гаталма (з угорського, значить: на силу), вигодити час, дріб (вівцї), головництво, ґрунь, прочерть, холошнї, ватаман, вібчина, кріс, лядский (галицький), поміркувати за своє (привластити собі), вершадь і ин. Стилїзація у сих документах також чисто народна. З нїмецької термінольоґії закрали ся вже у ті документи слова: крайкомісар і обер(д)ворник.


Ч. 1.

Я василь лукан чиню марторѣю, що(нерозбірливий текст)ми даль А(н)тофѣєви воли за левовь к҃ѕ, коня левовь і҃є, ѡвець з҃ на веснѣ за десієть левѣвь, вся худоба за левов̆ пієдь десят̆ и ѡ̃день при людехь годни̃хь, даль мѣнѣ запись и̃ при своихь кревнихь на вашнѣєвѣ лази] потѣмь купил̆ я ѹ петра и̃лчука дворисще за таляровь і҃ десять и на тоє даль мѣнѣ панъ антохии ис петромь запись на вѣки̃.

василь поповичь пришовь гаталма и ꙋзяль ѹ мене донку розбоємь и єще здоровя моего ѹймиль и(с) своєми кревними. потомь я пославь человѣка до ѿца єго попа, щоби не даль шлубу, а вѣнь ѹ ночи слубъ далъ по злодѣйски. потомь я зрѣ(к)ся своєи дитини през тоє. а я през лудеи прозбу [опущене слово, мабуть: дав] свеи дитинѣ воли и двѣ коровѣ. теперь вѣнь ѹвязался мого дому и моих лазѣвь, вигодиль такии чась, коли мене ни було дома и женни̃ моєи, комору мою розбиль, скриню ро(з)рубаль, записи мои забраль з братами своими.

теперь я справи питаю ѹ пана свего и єго, а справи ни мау, през тоє ни чинить ми, бо ѡ(тпи)саль єго на мои лази, забраль все добро, зелѣзо плугове, що було, не було и букати мои забравь, дробу девятеро взяль и през него слуги ѡтримати ни можу ѹ букать своих ѹ дому своємь служницу ѹдержати ни могу анѣ слугу и я ѿ дому ѹступив, бо хвалится мене ѹбити альбо запалити.

просить цѣла гром(ада), щоби єго звѣти взяти, бо вѣнь головниств(о) ѹчинив.

Ч. 2.
(нерозбірливий текст)аѱпз (нерозбірливий текст)марта дня д҃.

Я андрей романюкъ даю записъ и(с) своими братями родними илѣя, якова, димитрия, танасѣя, николая, ивана, и то даємо записъ ми всѣ братя роднѣ на ввесъ грунь радурѣвъ вѣд товарницѣ до пѣдбочкѣвъ, даємо пофторне по дѣдови своєму томѣ гританови, бо нашъ дѣдъ продавъ тотъ ґрунь радулѣвъ ис прочиртю и з лѣсомъ василеви попови и на тои почитокъ узявъ сардакъ и холошнѣ и три золотѣ гроший и ми по своєму дѣдови узяли пара бикѣвъ за штири леви и три вѣвци ꙋ ва-