8) Через не треба уживати в отсих сполученнях: Гайдамаки через Шевченка (треба: Гайдамаки Шевченка), не спав через цїлу ніч (не спав цїлу ніч); я прийду через три днї — здаєть ся, що й се не народне. Натомісь добре: се сталось через тебе, перелїз через паркан.
9) В народнїй мові найчастїйше: говорити про кого, книжка про що, рідше: о кім, о чім.
10) Зовсїм противні їй сполучення: просити о що, іде о що, ходить о що (не: я прошу о зменьшеннє числа годин, але: прошу зменьшення числа годин, або зменьшити число год., не: іде о то, але: важно от що).
11) Так само противні сполучення: в той спосіб (треба: таким способом, так…), в тій цїли (з тим щоб).
12) Не повинно уживатись а для сполучення (не релїґія а наука, але: релїґія і наука).
13) Не повинно говоритись: дасть ся зробити (можна зробити), дає ся відчути (дає себе відчути).
14) Форма: буде мусів зробити — не народня (повинний буде зробити).
15) Коли стрічають ся разом що і щоб, можна обминути сю стрічу уживаючи замість щоб — аби (чисто народне).
Редакция уважає одинокою дорогою до розвязання суперечних справ в нашій лєксицї, морфольоґії й складнї — громадженнє спостережень над народньою мовою в околицях, де вона не попсована чужими впливами. Радо приймаючи всякі вказівки, оперті на таких спостереженнях (при тім мають бути подані тексти, а при друкованім материялї — цитати), вона виразом виключає всяку полєміку теоретичну або оперту на лїтературних утворах.
NB. До річи — Редакция просить вп. робітників в своїх рукописах робити марґінези і не писати занадто густо.
Поправка: в XIX т., Miscellanea, с. 8 рядок 10 знизу надруковано: 1586, треба 1581; біблїоґр. с. 10 ряд. 16 зн. надр.: 1660, треба 1670.
