В інтересї чистоти й одностайности мови в „Записках“ Редакция позволяє собі дати під увагу ш. співробітників деякі замітки в сїй справі.
1) Народня мова наша (як і всяка) в складнї волїє злуку як підпорядкованнє гадок (coordinatio як subordinatio); тож останнїм треба користатись лише стільки, скільки вимагає того докладність вислову.
2) Предметові гадки (constructio passiva) дуже часто заступають ся в нїй підметовими (c. activa), особливо характерні такі impersonalia: його кликано, занесено і т. и.; abl. instrumenti уживаєть ся частїйше (стіл зроблений сокірою); abl. auctoris (зроблений ним) — досить рідко; але вже цїлком неможлива конструкция: зроблений через кого.
3) З дїєприкрикметників (participia) народня мова уживає охоче форми на ний (тий), на вши і чи (зроблений, зробивши, роблячи); форми на вший і на мий не уживають ся майже зовсїм (хіба взяті з церковного, як: померший); форми на чий уживають ся лише тодї, як вони втратили значіннє дїєприкметника і стали простими прикметниками (маю́чий = богатий, летючий = що може лїтати, цїлющий etc.).
4) Гадки відносні (relativa) найлїпше в народнім дусї підпорядковують ся з що (чоловік, що мене стрів); котрий майже завсїди interrogativum, надзвичайно рідко relativum; такий уживаєть ся як correlativum до який. Трудности часом можна добре обминути перейшовши на злуку гадок (coordinatio).
5) Прикметник (adjectivum) лежить звичайно перед іменником (substantivum), а не після нього, хиба на прикметник кладеть ся особливий натиск або він стоїть в присудковім (praedicativ'нім) значінню.
6) Противить ся нашій мові уживаннє проти (против) з 3 відмінком (против кому, треба: проти кого; проти здаєть ся частїйше уживаєть ся як против).
7) Не годить ся теж після = secundum (після його гадки, треба: на його гадку, кажу се за Шекспиром, по (?) закону); в народній мові після уживаєть ся для означення часу.
