Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том XXVI (1898).djvu/88

Ця сторінка вичитана

до Поляків була книжкова, вичитана з лїтописей і актів XVI–XVII в., а не була виразом нїяких пекучих сучасних інтересів і кривд. От тим то швидко з тих самих актів він зумів виссати і щось зовсїм противне — горячу прихильність до польської шляхти XVI–XVII в. як до „строітелїв“ і страшну ворожнечу до козацтва як до „руінників“. І от десять лїт по написаню памятної „девізи“: „Поки Рось зовецця Россю“ і т. д. Кулїш являєть ся в Галичинї як апостол — польсько-руської згоди, являєть ся з таким самим дитинячим незнанєм галицьких обставин, в ту саму пору, коли Поляки підкладали під розвій руської народности в Галичинї такі капітальні міни, як Змартвихвстанцїв і єзуїтську реформу манастирів.

Іван Франко.