Ця сторінка вичитана
ся великою ерудициєю, зачерпненою не тільки з виданих материялів, але й із архивних дослїдів, самостійністю гадки, сьміливістю здогадів і виводів, часом досить гіпотетичних, але часто дуже щасливих і бистрих; його недавні дослїди над сурозькою й амастридською лєґендами дали незвичайно цїнний вклад в історию початків Руської держави. На жаль, його розвідки, переважно друковані в Журналї мінїстерства народного просвѣщенія (редактором його він був кілька років, і окрім того редаґував засновану з його інициятиви часопись Византійскій временникъ), не виходили осібно, або виходили в дуже малім числї відбиток і стали малоприступні; петербурська академія добре зробила-б, видавши на памятку свого члена збірник його праць.
М. Грушевський.
