зіставатись в руках ґенеральної старшини, від пізнїйшої, зорґанїзованої по смерти Д. Апостола, що мала сама правити і була зложена вже нарівно з Великоросиян і українських старшин.
При виборі Апостола гетьманська власть далеко не була вернена до statu quo ante Полтавської катастрофи, вона була обмежена значно в порівнянню навіть з практикою останнїх років Скоропадского, і т. и.
Ще два слова про саму форму. Книжка дає догадуватись, що ми маємо виклади списані рукою слухача; взагалї при такім записованню не одно псуєть ся: затрачуєть ся початкова перспектива, другорядне заступає головне і т. ин., а в сїй книжцї, де, як сказано на вступі, істория козачини мала бути оглянена з „теоретично-фільософського погляду“ (с. 7), се особливо дає себе відчувати: що загальнїйше трактуєтъ ся річ, тим тоньше мусить бути обробленнє; було-б пожаданим, аби при новім виданню автор сам переробив книжку; при тім могли-б бути деякі усунені lapsus calami, а деякі занадто короткі огляди поширені. Мова теж повинна-б бути лїпша.
- У Львові, 24/I (5/II) 1898.
