Може кого здивує, що я присьвячую специяльну статю в науковій часописи невеличкій популярній книжцї. Але є велика ріжниця між популярною компіляциєю, позбавленою всякої ориґінальности, й зробленою специялїстом популяризациєю наскрізь самостійних результатів його власних студий, хоч би вони були й подані в як найпопулярній формі. Таку популяризацию маємо отсе перед собою; маємо в нїй результат наукових студий ученого і мусимо числити ся з нею не меньше, як би вони були висловлені не в книжцї на 10 аркушів 12-ки, а в грубих волюмінах.
В своїх замітках я не маю заміру запускатись в полєміку з впов. автором; в такій мало ще обробленій справі як істория козачини протягом трох столїть (XVI–XVIII в.) богато ще суперечних питань, котрі можна ріжним способом рішати, з ріжних боків на них дивитись. Деякі спростовання похибок, як я переконаний — не залежних від самого автора, я подам по дорозї. Тепер застановлюсь над кількома з численних питань, порушених книжкою автора, а мої уваги прошу впов. автора прийняти як доказ моєї уваги до його працї й поважання до його наукових студий.
