Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки
Gодѣ[1] будит[2] хлопи жити, будут говорити:
Той староста Мїльбахер — ни дає нас кривдити;
Коби тебе та й в Вѣдню, як ми, добре знали,
Ходи сюда на гофрата — давно би сказали!
На що тобѣ помник класти, в камень тя тисати,
Коли тебе серца наши будут памятати;
На що тобѣ титул дати и блищенѣ звѣзди:
Що ти человѣк великій, тобѣ скаже кождїи.
Будут хлопи тебе знати и в Галїцїи концам,
Кождей скаже: той староста той першей під слонцам[3].
| На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том XVI (1897).djvu/135}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
