роль не сплатить записаної на нїм суми (що, звичайно — нїколи не наступало).
Significamus etc., quia habentes commendatam virtutem fideique integritatem famosi Pyotrassek, civis theloneatorisque camenecensis, fidelis nostri dilecti, sibi de certa sciencia et singulari gratia regiis nostris — summas peccuniarum, in villa seu vastitate Crogulcze, in terra Camenecensi sitta, sibi per olim fraternam maiestatem Alexandri regis inscriptas et obligatas, simul ac tenutam ipsius discreto Hrehorey, poponi et ritus ruthenici in civitate Camenecensi vicem gerenti, genero suo, inscribendum et resignandum consenciendum et admittendum duximus, consentimusque et admittimus presentibus, ita tamen, quod summe peccuniarum non excedant summas, in litteris originalibus super villam predictam concessas, descripte (sic), admittentes villam seu vastitatem predictam per dictum Hrehorey poponem et suos successores legittimos tenendam, habendam, utifruendam pacifice et quiete possidendam, usque ad redempcionem, per nos vel successores nostros faciendam, qua facta possessio ville seu vastitatis prefate revertetur ad nos pleno jure, juribus et stacionibus nostris semper salvis, — harum, quibus sigillum nostrum est subappensum, testimonio litterarum. Datum in convencione Pyotrkoviensi generali feria sexta ante Ramis palmarum anno Domini millesimo quingentesimo nono, regni nostri anno tercio.
Коронна Метрика Варшавського Головного Архиву кн. N 23 f. 494.
М. Грушевський.
Про Ст. Шепедїя[1] згадав д. В. Коцовський у своїй працї „Житє и значенє Маркіяна Шашкевича и въ додатку матеріялы и замѣтки до генезы руско-народного о̂дродженя въ Галичинѣ, Льво̂въ 1886“ стор. 68. Про него оповідав д. Коцовському его шкільний товариш М. Устиянович як про такого, що вже в семинариї духовній знав і співав московські піснї і був завзятим Русином. Д. Осипови Роздольському маємо подякувати за зібранє поданих далї причинків до житєпису і дїяльности Шепедїя. Бувши минувшого лїта в Лавочнім і Опірцї д. Роздольський найшов у тамошнїй церкві автографічний
- ↑ Пишемо „Шепедїй“, а не „Шепегій“ або „Шепегѣ“, як підписував ся сам покійник, транскрібуючи мадярську писовню Sepegyi, що по нашому вимовляє ся Шепедїй. І. Фр.
