стями, що подає звістний нам вже лист папский з 29 червня 1341; тут мова також про один лишень похід.
З сими відомостями згоджує ся звістка Витодурана[1] про один лишень похід а так само і відомість, яку маємо про се у монаха з Леобен.[2] На сїм кінчать ся однакож наші відомости з жерел, що оповідають про один лишень похід.
Розходить ся тепер про се, яку поруку правдивости дають нам три останні наведені жерела. Перше з них писане віцеканцлєром самого Казимира Вел. Янком Чарнковским, як се доказав проф. Кубаля, в лїтах 1377–1378,[3] два иньші повстали майже рівночасно з подіями року 1340, бо пару лїт пізнїйше. Перше вправдї в декотрих частях зіпсоване а то в трех перших роздїлах, що нас власне занимають, однакож не на стілько, щоб можна сконстатовати якесь перекрученє факту, тут знаходять ся лишень меньші вставки, вложені пізнїйшими переписувачами[4]; Витодуран і монах з Леобен були співчасними а тому, хотяй віддалені, заслугують віри в правдивість їх оповіданя. Головна однакож порука, що дає нам можність приняти оповіданя сих трех хронїк за певні, лежить в тім, що вони всї згідно та незалежно від себе однаково (роз. з певними дрібнїйшими змінами) справу представляють. Через те ми хотяй-би і незнали звістного листу з 29 червня 1341, відважились-би приняти їх звістки за правдиві. Тимчасом однакож ми маємо згаданий лист папский, він і сї хроніки згоджують ся в тій справі цїлковито з собою, а тому звістка подана листом і хронїками про один похід Казимира на Русь стаєсь для нас певною — ми мусимо її приняти а через те мусимо в тій справі згодитись з Филевичом і відкинути давні погляди істориків напряму першого, що були два походи Казимира на Русь в р. 1340.
Розглянемось ще, яка се була підстава поглядів, що Казимир відбув два походи на Русь. Підстава ся, се оповіданє річника малопольского або т. зв. річника Траски і оповіданє Длуґоша. Розберемо відповідні місця сих хронїк і переконаємось, чи вони можуть справу одного походу заквестіоновати. З того погляду справа представляє ся так:
В річнику малопольскім оповідає ся насамперед про перший похід Казимира, а потім про другий сим способом: „Eodem anno circa
