Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том XII (1896).djvu/21

Цю сторінку схвалено

Ся частина бояр була може випливом контр-реакциї, а сю можемо припустити по так страшній реакциї, що 7 мая скінчилась смертию Болеслава-Юрия. Сею контр-реакциєю ми собі і товкуємо се, чому Казимир здобув певні користи в сїм походї. Контр-реакция і Львів були мабуть точкою опори для Казимира, невеликою певно, однакож все таки так завеликою, що Дедко потрібував аж запомоги татарскої, щоб позбутись панованя польского[1].

Се панованє, а лучше сказавши сей вплив Казимира, який він собі здобув на Руси, не був однакож ще тревалим; в порядку річи була тепер боротьба з Татарами за Русь.

Жерела оповідають, що як Казимир відбув поход на Русь, тодї Дедко і Данило de Ostrow покликали Татар против Польщі. Про покликанє Татар Дедком повідають: звістний нам лист польский з 29 червня 1341[2], Янко з Чарнкова[3] і Длуґош[4] що в тій справі опиравсь знов на Янку. Про Данила знають лишень: Янко і Длуґош. З сих звісток ми довідуємось, хто се були інїциятори сеї акциї анти-польскої. Однакож докладнїйшних звісток про них не маємо, учені що займались сими особами догадувались, що Данило був князем з Волиньскої, а Дедко боярином з Галицкої землї[5].

 
  1. Історики напряму другого і третого уважають похід Казимира і нахід татарский за факти, що відбулись рівночасно і доповняли один другий. Історики напряму першого, що опирають ся на Длуґошу, дійшли до результату, що акция Казимира на Руси перед інтервенцією татарскою скінчилась так, що Русь галицку прилучив Казимир до Польщі.
  2. Theiner Mon  Pol I. N 566, 434
  3. Bielowski Mon. Pol II 621–622.
  4. Długosz III, IX, 213.
  5. Особою Дедка займавсь Лонгинов в розвідцї „Грамоты малорусскаго князя Юрія II“, Липниченко в рец. на Филевича (Журналъ мин. народ. просв. 158–168 р.), Івано в „Ист. Волин. земли“ і иньші. Всі вони доходять до результату, що Дедко був знатним боярином ще з часів Болеслава Юрия II. Єго то імя містить ся в грамотах сего князя з р. 1334 і 1335 і то раз на другім місци, зараз по імени епіскопа, другий раз на першім місци. В хронїці Янка Чарнковского зве ся він перемишльским. Чи він Перемишль одержав від Болеслава Юрия II, чи може в Янка з Чарнкова ся звістка пізнїйше додана — як думає Филевич — коли то Перемишль був центром опозициї анті-польскої, — се вияснити тяжко. На певно знаємо однакож, що Дедко був намісником в гал. Руси що найменше до р  1344.

    З особою кн. Данила з Острога справа також неясна. Передовсїм заходить тут питанє чи він звав ся з „Острога“ чи з „Острова“. Янко з Чарнкова і Длуґош звуть єго з „Острова“. Се уважають учені, як: Буданов (Арх. юго-зап. Росс. ч. VII том I ст. 75), Іванов („Ист. Волинь. земли“), Филевич („Борба Польщи…“) за просту їх помилку. На місто „Остров“ кладуть вони „Острог“ і тим способом Данила ува-