Руси тодї не було.[1] Певна однакож річ, що король угорский 7 мая вийшов з війском з Вишеграду в похід на Русь.[2] Заходить отжеж питанє, чому сей похід угорский не дійшов своєї мети? Чому війско угорске завернуло з дороги? Справа ся не буде так загадковою, як припустимо (про що ми вже згадали), що між походом Казимира і походом короля угорского є звязь праґматична і хронольоґічна. Як згодимось, що Казимир відбув похід перед 15 мая, значить ся з кінцем цьвітня, а знаємо, що Казимир 15 мая був вже в Кракові, то зрозумілим стає, чому король угорский завернув з дороги.[3] Очевидячки, Казимир відбув вже похід і вернув або вертав вже до Кракова, як про се король угорский в дорозї довідавсь. Довідавшись, що Казимир покінчив вже дїло на Руси (не входимо тут на разї, як він її скінчив), король угорский завернув з дороги. Ся звязь отжеж праґматично-хронольоґічна позволяє нам припустити, що похід Казимира на Русь відбувсь з кінцем цьвітня і в першій половині мая. Противно, як би ми положили похід Казимира на час по 15 мая, то як розуміти тогди похід угорский? Чому король угорский,
- ↑ Слова з письма Бенедикта XII до Узбека, де мова за боротьбу між Татарами та Угорщиною і Польщию на доводять ще, як се думає Др. Прохаска, що похід угоский справді скінчивсь інвазиєю Угрів на Русь. Вони можуть відноситись до попередних відносин Татар до обох згаданих держав н. пр. до нападу татарского з 20 лютого 1340 на Польщу і Угорщину, про що виразно говорить Гервазий в своїй реляциї (Theiner Mon. Hung. I. N 957).
- ↑ Про час сего походу угорского довідуємось з акту судового в справі, що мали Розгони з Соварами. Там сказано так: „Nos comes Paulus iudex curie… damus pro memoria, quod discussionem cause quam inter Petrum filium Ladislai… ab una, item Lalislaum filium Iohannis de Sovar… ab altera, iuxta continenciam priorum literarum nostrarum et capituli Agriensis in quindenis beati Georgii martyris, in facto possesionis Wysko vocate facere tenebamur, quia predictus dominus noster rex prefatus… in quadam expedicione regni nostri proficua in Ruteniam una cum Wyllermo palatino sicut sibi dictum fuisset profecta fore denotans, per literas suas ipsam causam ad quindenas residencie exercitus sui precipiebat prorogari; ideo ob preceptum eiusdem domini regis ad quindenas dicti exercitus regii proxime movendi sub statu priori duximus prorogandam… Datum in Wyssegrad, octavo die termini prenotatt, anno domini Mo CCCmo quadragesimo.“ Зі слів сего акту бачимо, що термін був назначений на 15 день по св. Юрю, значить ся на 7 мая. 15 мая довідують ся сторони, що термін їх продовжений на 15 день від вирушеня війска. Звертає увагу се, чому як раз за точку опори в численю дней бере ся дату вирушеня війска, а не первістну дату терміну 7 мая. Сего инакше зрозуміти не можнаб, як лише так, що ся первістна дата терміну була ідентичною з датою вирушеня війска. Значить рівночасно з первістною датою терміну с є 7 мая вийшло війско в похід. „Codex dipl Hung Ardegav. IV ст. 26.
- ↑ Зі слів сього акту судового в справі Розгонів з Соварами нїяк не можна вивести, що похід угорский вже відбувсь, як се думає Др. Прохаска, опираючись на словах: „expedicione profecta fore.“ Kwartalnik hist. 1892. 20
