Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том XII (1896).djvu/141

Ця сторінка вичитана
БІБЛЇОҐРАФІЯ.
(Рецензиї й справоздання).

Zbiór wiadomości do antropologii krajowej wydawany staraniem komisyi antropologicznej Akademii Umiejętności w Krakowie, т. XVIII, Краків, 1895, ст. IX + 76 + 492 + плян.

Сей том краківського видавництва подїляєть, як звичайно, на часть археольоґічно-антропольоґічну й етноґрафічну. В першій до нас безпосередне належить розвідка Ґ. Осовского: Справозданє четверте з палеоетнольоґічної екскурсиї по Галичинї (р. 1892). Мова йде про розкопку в Більчу Золотім, де показало ся кладовище подвійне, в двох шарах землї, одно над другим; верхнє цїлком анальоґічне з кладовищами, вислїдженими тим же ученим вже перед тим в тім же Більчу, в Васильківцях і Вигнанцї — се, як він називає їх, могили цеглові, що характеризують ся паленнєм небіжчика, по чому останки й попіл його укладають ся в начиння, і се покривало ся покровом з глиб паленої глини, що пригадують цеглину. Низше кладовище представляє собою старший, більш примітивний тип тогож самого похоронного обряду: останки спаленого небіжчика кладуть ся на землю й покривають ся яким черепком, або кладуть ся в начиннє, присипають ся попелом, і се місце окружаєть ся кількома куснями паленої глини. Уважаючи на те, що знарядє знаходжено лише камяне, костяне або з рога, нїде не було металїчного, обидва типи автор зачисляє до періода неолїтичного, а близше пробує датовати на основі керамічних виробів гробовища обох типів характеризують ся ріжнородними начинями з специяльним характером виробу й мальованим орнаментом: автор добачає і в способі виробу і в орнаментї наслїдуваннє грецьких взірцїв, а на тій основі робить ви вод, що сей нарід стикав ся