Та і з листу епископів пруских до колегії кардиналів, писанім 3 грудня т. р. довідуємось, що між Польщию і Татарами були в тім часї, значить, в падолистї, згідні відносини. Епископи жалять ся, що Казимир не вспомагає Хрестоносцїв як повинен.[1] Очевидно анї про похід Казимира на Русь, анї про похід татарский на Польщу в тім часї не може бути бесїди. Остаєсь отжеж час, ограничений двома датами, що ми їх поставили. В тім часї мусїв відбутись похід Казимира і напад татарский. Розумієсь, що хвиля, коли Казимир відбував похід або приготовлявсь до него, не була так грізною для Польщі, аби можна було сказати, що ворог як раз тодї приготовляв плян загибели Польщі. Сторона, що сама починав акцию зачіпну, почуває ся доволї в силї, щоби сю акцию змогла перепровадити, а ситуация не виглядає для неї небезпечною, в противнім разї вонаб не починала акциї зачіпної. Годї тому час, коли Казимир писав лист до папи, де говорить, що Татари уложили плян загибели Польщі і вже зачали нищити польскі землї,[2] уважати за час єго акциї зачіпної, як знов не можна слова сего листу Казимирового уважати за цїлком тенденцийні. Певно, що Казимир міг в більш некористнім сьвітлї представити ситуацию для Польщі, нїж вона справдї була, не можна однакож припустити, щоби Казимир представив ситуацию аж так неправдиво, щоби в хвилї, коли виправлявсь на Русь, писав до папи, що Польща стоїть над берегом пропасти, бо Татари уложили плян загибели Польщі і вже нищать навіть польскі землї. Ми думаєм тому, що час, коли Казимир писав лист до Авінїону, не може бути уважаним за час єго походу; противно, тодї грозила Польщі справдї небезпечність від Татар а міг навіть в тім часї відбутись напад татарский, про що власне говорить згаданий лист папский з 1 серпня 1340. Сей час можна навіть в приближеню означити. Зі слів сего листу: „sane nuper tua Serenitas per tuas litteras patefecit…“ можна вносити, що лист від Казимира прийшов до папи десь перед кількома-кільканадцятьми днями, значить — коло 15–20 липня. Як приймемо час, нїм лист з Польщі прийшов до Авінїону, на день кільканадцять, значить, що він був написаний десь з початком липня або з кінцем червня 1340, і на сей власне час треба-би положити сю грізну ситуацию для Польщі, коли то Татари, може бути, почали вже нищити польскі землї. Наші обчисленя, розумієсь, не докладні; на всякий однакож спосіб сю грізну для Польщі хвилю мусимо положити перед 1 серпня, і то найпізнїйше — з початком липня 1340.
Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том XII (1896).djvu/14
Цю сторінку схвалено
