Про побільшену токсичність крови і сироватки кровяної дізнаємо ся з праць Smith[1], D'Abundo[2][3]. Опріч того статистика вказує на цїкавий факт, власне, що психічні слабі меньш підпадають заслабленню на інфєкцийні хороби, анїж нормальні люди; про се говорить Gucci[4]. З сим згоджують ся Bwré, Peli і Flechsig. Сей іммунїтет можуть дати тільки токсини, що від них повстає і сам псіхоз.
Се все доводить вагу інтоксікаций та автоінтоксікаций. Прийняти вплив автоінтоксикациї у нашому випадку примушує ще й скоре видужаннє слабої після повішення; воно не можливе булоб, якби тут мали місце серйозні анатомічні зміни. Наш випадок переходу хороби з таким поганим прогнозом в хоробу, коли видужаннє легко може наступити, дає натяк на можливість, уживаючи ріжних засобів, що їх ще повинна виробити психіятрія, переводити хронїчні психічні хороби в гострі і таким способом оздоровлювати слабих. На рештї скажу, що самоповішеннє не може вказувати на недостачу догляду в закладї, бо воно трапляєть ся у самих найкращих психіятрів.
- ↑ Smith An inquiry into the Blood and Urine of the Insane, The Journal of mental. Science 1890 4).
- ↑ D'Abundo. Sull'azione tossica e battericida del siero di sangue dei pazzi. Rivista sperimentale vol. XVII Fasc. IV.
- ↑ D'Abundo. Sull'azione battericida de sangue degli alienati. Rivista sperimentale di freniaty. 1892.
- ↑ Gucci Archiv. italiano per l. malattie nervose 1889.
