Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том XCVI (1910).pdf/77

Ця сторінка вичитана

77

Мемуар Д. Завроцкого про Колїївщину


ротмістра Янковского Йосифа[1] — йдуть на Умань. Тут увільнено доперва Мацєя Трояновского, який, як примусовий очевидець, описує нам без сумнїву вірно головний шлях, яким відбув похід Залїзняк зі Шилом aж під сам Умань та представляє нам його дещо відмінно, нїж як се описано в деяких до тепер знаних мемуарах. Так пр. по словам мемуарика п. загол. „Описаніе бѣдствія постигшаго Умань и всю Укр. въ 1768 г.“, оголошеного в „Київській Старинї“[2], народна рухавка почала ся в Ризиній[3], дальше перейшла в с. Буки, де Василіяни мали тодъ духовну міссію. По словам Лїпомана[4] Залїзняк з під мотриненського монастиря, з місця, де приготовляв ся до повстаня, йде вперед на Жаботин, Смілу та маючи вже тодї около триста люда при собі, йде на Звенигородку і Лисянку та Умань. По словам Павлуся Младановича початок повстаня був в Лисянцї в Смілянщинї. А по словам нашого мемуариста початок колїївського повстаня став ся в селї Куликівцях, жаботинського ключа та в самім Жаботинї. Сими двома доперва удачами заохочений Залїзняк йде дальше. Тут би не від річи було пояснити, чому як раз в Жаботинщинї почало ся народне повстанє — вірячи словам автора.

Досить яркий образ сих прикрих відносин, особливо в Жаботинщинї і Смілянщинї, де саме почав ся сей рух, подає нам манїфест[5] облятований канївським міщанином Ізидором Івановичем (манїфест в виривках з облят винницького ґроду) „ех speciali commissu J. M. P. P. Obywatelów ww. Kijowskiego і Bracławskiego tak panów szlacheckiego, iakoteż у mieyskiego stanu nie mniey i poddaństwa“. В манїфестї заносить ся жалобу на деяких (названі) полковників надворної мілїцїї в ріжних містах і їх війська, від якого, подібно теж як і „od duchowieństwa greko-unickiego у innego przełożeństwa — wiele osób świeckich у duchownych o zachowanie religii greko-nieunickiey

  1. Рід Янковских сильно розроджений (гл. hr. Uruski: Rodzina, 5, ст. 355—364). В „Imiennych spisach osób“ находимо теж Янковских (ротмістрів, ч. порядк. 251), одначе без імени. Щось близше про сього Янковского сказати не умію.
  2. Кіевская Старина, р. 1882, т. І, ст. 522—3
  3. Ризина названа декуди „Ryzanowka ad Lysiankam“, Oss. ркп. № 1768, ч. докум. 9, ст. 20—21.
  4. „Bunt hajdam. na Ukrainie w r. 1768, opisany przez Lippomana etc.“ вид. р. 1854, § 3, ст. 8, 9, 17, 21.
  5. Ркп. в Осс. бібл. № 3213 in folio, карта 9 і 10 in verso; в скороченю містить ся сей манїфест в т. с. біблїотеці під ч. ркп. 329, К. 190—191 та в Нац. Музею у Львові, ч. ркп. LXXXII.