Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том V (1895).djvu/187

Ця сторінка вичитана

Деяких творів, котрі мав під рукою попередній біограф. Сковороди д. Данилевський, проф. Багалїй не міг відшукати (в тім числї, на жаль, і віршованої „траґедокомедиї“), та натомісць він напечатав для порівненя дві статейки, приписувані Сковороді але напевно не ним написані.

Вже сей поверховний перегляд показує, який богатий змістом є сей том і який він важний для пізнаня і наукової оцїнки Сковороди. Прегарним введенєм для такої працї служить обширна статя проф. Багалїя, праця взірцева в своїм родї, котра робить честь нашому заслуженому історикови і харьківському унїверситетови. Статя складає з двох роздїлїв: у першім проф. Б. переходить хронольоґічним порядком усе те, що доси зроблено було для пізнаня і оцїнки Сковороди, розбираючи подрібно і з великою критичною осторожностию працї М. Антоновського (1798 — часткове виданє книжки Сковороди „Начальная дверь къ христ. добронравію“ без імени автора і з доробленим иньшою рукою кінцем), Гес де Кальве, Вернета (обі 1817), Снегирева (1823), І. І. Срезневського (1834), Хіждеу (1835), Данилевського (1862, 1866), Сумцова, котрий у-перве видав в Київск. Стар. 1886 „Житіє“ Сковороди, написане Ковалїнським, і дав коротку характеристику Сковороди, далї панї Єфименкової (відчит про Ск. 1893) і проф. Зеленогорського про Сковороду як філософа (1894). Розбираючи оті працї, проф. Багалїй доторкаєть ся всїх важнїйших спорних пунктів в житєписї і характеристицї Сковороди а також тих, що доторкають ся єго лїтературної спадщини. Друга часть статї проф. Багалїя не менше важна. Вона подає огляд того, що написав Сковорода, критичний огляд тих списів єго творів, які подали сам Сковорода, Хіждеу і Данилевський, установлює хронольоґію звісних нам писань Сковороди і подає зміст кождого з них. Особливо се поданє змісту творів Сковороди, в тім числї і тих, що ще доси лишились недрукованими, треба вважати чималою заслугою проф. Багалїя для того, бо деякі твори сего писателя задля єго алеґоричного та афористичного способу писаня представляють великі трудности для всякого, хто хоче підхопити їх основну думку. При кінцї оповідає проф. Багалїй про хід своїх пошукувань за автоґрафами і відписами творів Сковороди, коли єму удалось віднайти (особливо в церковно-археольоґічнім музеї в Київі і в Румянцївськім муз. в Москві) автоґрафи і старі відписи многих досї незвісних творів і листів Сковороди.

Можна пожалкувати, що проф. Багалїй не дав нам так само взірцево і критично обробленої біоґрафії Сковороди, та з одного місця в єго статї можна догадувати ся, що він не вдовольнить ся отсею книгою, але схоче використати зібраний материял для уложеня повної і критичної біоґрафії Сковороди[1].

 
  1. Така праця д. Багалїя почала вже друковатись в Київській Старині, з лютого с. р.