і до кінця XVIII в., книжки записні (окремо споряжені для в. XVIII), ассиґнати і квіти, видані скарбу, і взагалї кореспонденция скарбова від початку XVI в., реєстри податків, уложені в скарбі, по поодиноким місцевостям, а також рахунки з реґалїй (штемпля, тютюну і т. и.), з специяльних доходів королевських і з удержання королевської резиденціиї, видатків на військо і т. и. Осібний віддїл становлять книжки Равського скарбу в справі побирання і роздавання кварти, почавши від початку її, далї записки і рахунки з вироблення монети і т. и.
Далеко цїкавійший для нас материяли місцеві: сюди можна віднести поборові реєстри ріжних катеґорій і з поодиноких земель і повітів. Далї реєстри доходу (regestra proventuum) поодиноких староств і держав; до сеї категориї близько приходять з одного боку інвентари староств і держав, часом з означенєм тільки майна (будови, інвентару господарського, запасів і т. и.), часом ширшого змісту, з означенєм доходів, податків з людности, навіть інодї з поіменними реєстрами людности; сї інвентари, зложені то при переходї держави від одного державця до другого, часом — як наслїдок ревізиї, вяжуть ся з люстрациями, — що уражувались одночасно для всїх королевщин; з другого боку до згаданих реєстрів приходять річні справоздання державцїв з їх доходів, также уложені то ширше то в формі просто рахунків. Осібну катеґорію становлять справоздання й записки митних комор, часом з детальним означенєм переїзжого люду, перевезеного краму. Всї сї материяли, як і акти центрального скарбового урядовання виступають масою почавши з початку XVI в.; найдавнїйші поборові реєстри — краковські, сандомирські, серадзькі, брестсько-куявське, люблинські, нурські, ломжинські, з наших — подільські починають ся з кінцем XV в. (1494 і 1499), иньші з XVI, особливо з 2-ої чверти сего віку. Тож само бачимо і з інвентарями, що йдуть потім густою низкою до першої люстрациї королевщини року 1564–5, і дальше, аж до к. XVI в.
Як видко з поданого, акти архиву дають богатий і важний материял, переважно для внутрішньої, економічної істориї; фактів полїтичної істориї дотикають ся вони стільки, скільки відбивала ся вона, в скарбових сферах, так напр. переховали ся в актах скарбових рахунки видатків на війско, на приймованє послів, меж иньшого — підчас Хмельнищини. Цїла вага архива полягає в важних і одиноких датах що до загального стану финансів державних, оподатковання людности, їх економичного стану — для чого велику силу материялу дають поборові реєстри і інвентари; в останнїх разом з ними проходять відомости і про правний стан ріжних верств; тіж категориї дають незвичайно важний материял що до колонїзациї й статистики, а поіменні реєстри людности — для історичної
