До творів написаних Шевченком теж в Петербурзї року 1841 треба реґістровати: a) „Черниця Марьяна“, b) Хустина („У недїлю не гуляла“) і c) драму, мовою росийською „Никита Гайдай“.
Друкуючи першим разом „Черницю Марьяну“ — „Основа“[1] устами Кулїша додала звістку, що ся поема написана слідом за „Катериною“. Хоча отся Кулїшова думка нїчим не доведена, а про те може й справдї Шевченко почав писати „Марьяну“ небавом послї „Катерини“, але-ж що він скінчив її р. 1841, на те маємо докази. Перш за все Костомаров повідав нам,[2] що початок „Марьяни“ він бачив у Харькові р. 1841 у Корсуна: останньому прислав той початок Шевченко в альманах „Сніп“. Певна річ, що коли б тодї поема була викінчена, так автор переслав би її всю, а не частину. Далї в листї 26 березіля року 1842 Шевченко писав до Григория Тарновського, що сподїваєть ся „Черницю Марьяну“ надруковати ще до Великодня.
„Хустину“[3] знайдено теж в паперах Корсуна. Можна гадати що її прислав Шевченко разом з частиною „Марьяни“.
Цїла драма „Гайдай“ до нас не дїйшла: відома тільки та частина, що надрукована в Київі р. 1888 „Поэмы, повѣсти и разсказы Т. Г. Шевченка на русскомъ языкѣ“ (стор. 563–572). З листу Шевченка до Квітки 8 грудня р. 1841[4] знати, що драму „Гайдай“ він перемайстрував з драми „Невѣста“ (теж нам невідомої). „Я пишу, каже він, ще одну драму „Слѣпая красавица“. І ся драма до нас не дійшла. Гадаю я, що її Шевченко перемайстровав на поему „Слѣпая“ і перемайстровав її вже р. 1842, бо в листї його до Кухаренка 30 вересня р. 1842[5] читаємо: „переписав оце свою „Слѣпую“ тай плачу над нею; який мене чорт спіткав і за який оце гріх я сповідаю ся кацапам черствим кацапським словом!… дуже минї не хочеть ся друковати „Слѣпую“[6], але вже не маю над нею волї… Скомпонував ще драму чи трагедію в 3 актах „Данило Рева“ не знаю, що з неї буде, бо ще й сам її не читав“. І отся остання драма теж до нас не дійшла.
- ↑ Основа 1861 кн. IX.
- ↑ Кобзарь 1867 стор. 266.
- ↑ Надруковано вперше в „Сьвітї“ 1881.
- ↑ Кіевск. Стар. 1894 кн. 2 стор. 323.
- ↑ Зоря 1895 ч. 5.
- ↑ За життя Шевченка вона й не була надрукована; надруковано її в названому вгорі київському збірнику р. 1888 стор. 1–29.
