якусь нову, відмінну прояву. Хтоб не були з себе болоховські князї, вони, очевидячки, були князями не дружинними а земельними, такими, що стояли в безпосередньому звязку з громадою, залежали від неї. Громади борють ся що є сили з системою князївсько-дружинної земської концентрациї й задля сего запобігають Татар. Вони, очевидячки, порвали звязки з князївсько-дружинним устроєм. А як нове вино в старі міхи рідко доводить ся вливати, то більш, менї здаєть ся відповідним обставинам й поданням жерел буде признати князїв болоховських за людий громадських, виборних, а не за князїв з династиї Володимира або бояр галицьких (щоб заховали ся до тих часів старі земські князї — то не досить правдоподїбно). Добре наведено анальоґію князїв болоховських з „князями“ се-б то старшинами сїльских громад волоських, й пізнїщими „вотаманами“ подільських громад[1]; як і вони, болоховські князї могли бути виборною громадською, міською й сїльською, старшиною, тим паче, що на не великій території, яку ми обмежили в горі, їх було чимало. Що в останнїй звістцї про болоховських князїв не чутно, то се можна так розуміти, що через малий вплив їх не було видко поза громадою, або так, що інституция княжа (хоч би й князїв земських) згодом пропала тут й порядкувало саме тільки віче.
Як се трапило ся Болоховцям вибити ся спід князївсько-дружинного устрою й земської концентрациї? Се можна обяснити так: Болоховська територия лежала в кінцї XII. й початку XIII. в. на межі трох князївств: київського, волинського й галицького. За часи тієї завірюхи, що розпочала ся на Вкраїні з кінцем XII. в., а ще більше — пісьля смерти Романа, коли не стало дужих князїв нї по Київщинї, анї на Волиню, нї по Галичинї, болоховській Вкраїнї, лекше, як кому, було вибити ся спід князївсько-дружинної земської концентрациї й заснувати інчий устрій. Болоховцї якось зуміли скористуватись з обставин і зробили се.
Але не скрізь по Вкраїнї обставини складали ся так здатно, як у Болоховцїв. Через се по інчих місцях рух проти князївсько-дружинного устрою бачимо ми тільки за часи Батиєвого находу. Сей нахід татарський, скільки можна гадати, мав великий вплив на громадські відносини. Хоч вагу єго задля залюднення, економічного добробиту здебіль-
- ↑ Див. Дашкевича Новѣйшіе домыслы с. 15, Молчановского op. c. с. 158, 161.
