примусили їх корити ся, тільки пісьля похода Шварна Даниловича, на весну, — „придоша Бѣлобережцѣ и Чарнятинци и вси Болоховци къ Данилу“[1].
Отсє й усї звістки за Болоховцїв у XIII. в., ранїще у XII. в. — згадуєть ся тільки Болохово: Володимир ко, йдучи на Київ, „перешелъ Болохово, идеть мимо Мунаревъ къ Володареву“[2]. Ті сїм болоховських міст, що подано вище, більше нїде не згадують ся, окрім Божського, але Божський — се теж загадка; їх було очевидячки кілька на Вкраїнї.
Чимало сперечали ся з того, де жили Болоховцї. Найбільше розповсюжений і на мою думку — правдоподібний, ба навіть певний, єсть вивід проф. Дашкевича: на його думку, Болоховцями звали ся мешканцї по обох боках горішньої Случи, на південь від Хомори, й по лївому боцї Бога, межи р. Десни й Межибожа. Тут справді єсть місцевости Губин, Кудинка, Деревич, з давними городищами; дуже правдоподібно, що се й єсть болоховські міста Губин, Кудин і Деревич[3].
Про сю територию ми дуже мало знаємо взагалї; нїчим вона не визначаєть ся в попереднї часи; ми не знаємо навіть, яка етноґрафічна основа була тієї людности — чи деревлянська, чи яка інча. В XII. в. ся місцевісць належала до Київщини й належала до того удїлу її, котрий складали Котельниця (на р. Гуйві, допливі Тетерева), Божський, Межибоже й ще якісь два міста, на ймення нам не відомі. Незвичайна полїтика Болоховцїв XIII. в. надавала деяким ученим думки, що то були люде не славянського роду. Так Зубрицький і проф. Шараневич мають болоховських князїв, чи й усїх Болоховцїв за зрущених Половцїв[4], а Петрушевич, Калужняцкий — за Волохів[5]. Одначе, як справедливо доведено, нїщо в жерелах наших не натякає, що-б Болоховцї не були тубильцями; побутом своїм вони нїяк не відріжняють ся від інчих обивателїв України-Руси[6]. A priori можна гадати, що тут, на окраїнї залюднених місцевостий, оселяли також турецьких, половецьких, торських, пе-
- ↑ Ипат. с. 555.
- ↑ Ипат. с. 278. Мунарев не відомий, Володарев — се Володарко на Роси. Болохов радуєть ся ще в Ипат. с. 376, але по других списках натомісць — Борохов,
- ↑ Кудінка — на Богу, Губін на межі повітів Староконстантинівського й Новоград-волинського, Деревич — Новоград-волинського; див. Новѣйшіе домыслы с. 25–23 (окремого видання).
- ↑ Зубрицького Исторія Галицко-Русскаго княжества III с. 138, Шараневича Исторія Галицко-Володимирской Руси с. 104.
- ↑ Дивись за се Новѣйшіе домыслы Дашкевича с. 5 й далї,
- ↑ Про се дрібнїще диви ся в Дашкевича — болоховская земля с. 71–3 (в Трудах)
