гард, полковник імператорскої гвардиї; він передав свої добра Фльорковскому. Вже по знесенню крепацтва Фльорковський збанкрутовав і добра єго а між ними Моринцї і Кирилівка за довги пішли на лїцитацию. Придбали їх якиїсь пани з обрусителїв.[1]
Між крепаками („посполїтими) Василя Енгельгарда була семя Григория Грушівського-Шевченка. Певна річ, що остання назва — чисто народна, або як кажуть на Українї „призвище по вуличному“. Дїд, а може прадїд Григория, Іван, був шевцем, отож син єго і став прозивати ся Шевченком. Так на Українї виникли назви: Кравченко, Столяренко, Коваленко, Ткаченко і інчі. Григорий Шевченко, як і батько его, стельмаховав.[2] Не відомо доси з якої речи, а вже не інакше як за згодою, а може й по приказу пана, перебрав ся жити з Кирилївки в село Моринцї і тут[3] 25. лютого р. 1814., жінка єго Катерина повила сина, нареченого Тарасом. Дитину ввели в віру 28. лютого. Христив єго священник Іван Базаринський, а хрещеним батьком був крестянин з Моринець Григорий Дяденко.
Небавом і не далї, як року 1816, семя Григория Грушівського-Шевченка з Моринець знов перебираєть ся жити в село Кирилівку і тут вже Тарас Григорович перебув усї перші пятьнайцять років свого віку.
- ↑ Нині в Моринцях близько трох, а в Кирилівцї 3½ тисяч людности. В обох селах є церковно-приходскі школи. В Моринцях школа добре упорядкована; обидві звісно провадять ся мовою росийською.
- ↑ Кіевск. Стар. 1889, сентбрь. 761.
- ↑ Сам Т. Г. Шевченко в автобіографичному листу, писаному 18 лютого р. 1860 до редактора „Народного Чтенія“, до Олександра Оболонського, написав, що він родив ся в Кирилівцї; але се була помилка і стала ся вона, певна річ через те, що Тараса Григоровича перевезено з Моринець в Кирилівку таким малим, що він не зазнав Моринець, і, почавши памятати себе в Кирилівцї, був певен, що тут він і народив ся. Помилку Тараса Григоровича, небавом по смерти єго, вказав д. Лазаревський в „Основі“ (III. 1862) потім того дд. Маслов, Варфоломей Шевченко („Правда“ 1876) і Чалий вказували на теж саме; одначе інчі люде, як от в „Русск. Старин.“ 1880 і в „Кіевс. Стар.“ д. Петро Лебединцев р. 1882 і Танько Гриневич р. 1889 все таки писали, що Шевченко родив ся в Кирилівцї. Мабудь така суперіч виходила з того, що нї Лазаревський нї інчі не доводили, з якої речи вони беруть Моринцї яко місце народження Шевченка. Тепер же, коли оголошено метрикову справу з церковної книги села Моринець, справку перевірену і в архиві Київської Консисториї, так не може бути жадного змагання про те, в якому селї родив ся Шевченко. Одначе „Кіев. Стар.“ — на предиво і в сему роцї (кн. за лютий стор. 323.) каже, що Шевченко родив ся в Кирилівцї.
