Num certe neque consilio primordia rerum
Ordine se sua quaeque darent motus pepigere profecto,
Sed quia multa modis multis mutata per omne
Ex infinito vexantur percita plagis,
Omne genus motus et coetus expiriundo
Tandem deveniunt in talis disposituras,
Qualibus haec rerum consistit summa creata,
Et multos etiam magnos servata per annos,
Ut semel in motus conjectast convenientis,
Efficit, ut largis avidum mare fluminis undis
Integrent amnes et solis terra vapore
Fota novet fetus summissaque gens animantum
Floreat et vivant labentes aetheris ignes.
Макс Нордау так характеризує в своїй книжцї: „Выснага“ „Fin-de-siècle“: „Одна історична епоха хилить ся до заходу і починає нарождати ся нова. Все, що істнує, хитаєть ся, рушить ся і на се руйнованнє дивлять ся байдуже, бо люде вже наїдяні ущерть і не вірять, що варто що небудь спасати. Погляди, які панували колись, вмерли або стали вигнанцями, як розвінчані королї, а за спадщину їх борять ся законні і незаконні спадкоємцї. А поки що панує анархія. Всї пильно дивлять ся у будучість, не знаючи звідкиля чекати її і що вона уявлятиме з себе. Що буде вважати ся за моральне і чарівне завтра? Що скаже сьвіту завтрішнїй день,
